«Шукав екстрим по світу, а знайшов в Україні»: мандрівник восьмий місяць захищає Бахмут

Досвідчений мандрівник з Києва Петро Волощенко облетів 139 країн, 20 з яких — найнебезпечніші у світі. Спочатку чоловік подорожував популярними для відпочинку країнами, однак згодом захопився небезпечними маршрутами, які не порадить жоден турагент.

У кожній обраній ним країні відбуваються активні бойові дії та фіксується неконтрольовано високий рівень злочинності. Словом, картинка там аж ніяк не «інстаграмна». А минулого року Петру вручили відзнаку від Національного реєстру рекордів України. Відтоді він — «найекстремальніший мандрівник нашої країни».

Свою рекордну відзнаку Петро отримував у військовій формі. Свої знання та досвід від екстриму виживання посеред пустель, вулканів та зруйнованих міст він вирішив використати на війні проти російських найманців, тримаючи українські міста.

Його досвід — нетиповий, а військові операції — ризиковані та складні. Свого часу Петро «Стоун» евакуював родину маленького Стасіка з Бахмуту. Хлопчик сам познайомився з українським військовим. Петро потоваришував з дитиною і пообіцяв йому, що зможе вивезти хлопця та його сім’ю у безпечне місце, адже до будинку, де вони жили в Бахмуті, вже потрапляв російський снаряд і залишатися там надалі стало дуже небезпечно.

Наразі родина оговтується від багатомісячного життя під вибухами та звикає до тиші у Чернівцях. А нещодавно Стасік попросив, щоб Петро став його хрещеним батьком. Цю історію першими розповіли журналісти «Радіо Свободи».

На момент запису нашої розмови Петро вже переступав восьмий місяць перебування у Бахмуті. Розмову ми записували телефоном. Щоби в гучному від вибухів місті він принаймні міг чути запитання, захисник мусив сідати в авто.

Посеред бахмутського «екстриму» поспілкувалися не лише про запеклі бої на сході країни, а й пригадали, як він рятувався від сомалійських піратів та як без маски підіймався на діючий вулкан в Еквадорі, висота якого сягає 6000 метрів.

КВИТОК В ОДНУ СТОРОНУ ТА ПІДКОРЕННЯ ВУЛКАНА КОТОПАКСІ

Зараз Петро в самому Бахмуті. Розмову записуємо телефоном. Чоловік вертається на роки назад і згадує про перші небезпечні мандри в нетуристичних місцях.

«Десь у 2010 році після поїздок у популярні туристичні країни, я впевнено перейшов на екстремальні подорожі. Мені хотілось знати більше про те, як протікає життя в тих країнах, куди турагенти зазвичай не кличуть туристів. Відтоді почав купувати квиток в одну сторону, вдома самостійно будував маршрут та рушав у невідому країну. Опісля — одразу в іншу», — розповідає Петро.

У його переліку відвіданих локацій — два десятки небезпечних країн та їхніх регіонів. Північна Корея, Сомалі, Мавританія, Південний Судан, Буркіна-Фасо (незалежна держава у Західній Африці, — ред.), Аргентина, Бразилія, Перу, Чилі тощо.

«У чому ризик? У цих країнах в перманентному стані перевороти чи військові дії, тому в будь-який момент може змінитись уряд. Таку ситуацію я застав у Буркіна-Фасо (країна в західній Африці, — ред.). Перед вильотом мене запевняли, що війна тільки на півночі країни. Прилітаєш і обовʼязково потрапляєш на якісь переворот», — ділиться мандрівник.

За місяць до загострення російсько-української війни українець побував у Мавританії (держава на північному заході Африки, — ред.). Ця країна входить в десятку найвідвідуваніших країн світу. Там досі існує рабство, кожен п’ятий житель — без паспорта й освіти та працює за їжу на господаря.

Але для екстремалів це все звучить як виклик. Однак вже по прибуттю до Мавританії, Петра не хотіли пропускати.

«Українців, які їздили туди, думаю, можна перерахувати на пальцях. Спочатку в аеропорту мене допитували, чий я агент. Їм було дивно, що турист з України завітав до Мавританії. А це вже був січень 2022 року. Ймовірно, вони розуміли про загострення війни та думали, що я — іноагент. Але після того, як побачили, яку кількість країн я облетів, зокрема, в моїх соцмережах, — сумнівів у них не залишилось. Сказали: «Таких як ви ми тут ще не бачили!» — згадує співрозмовник.

Одразу з Мавританії Петро вирушив ще до пʼятьох країн. Зокрема, й до Сомалі, звідти кілька років тому осередок піратського «промислу» перемістився на протилежний бік Африканського континенту, у Гвінейську затоку в місто Того.

«Я бачив їх. Знімав, як пірати експлуатують рабів. Вони намагались „зловити“ мене, як побачили, що я спостерігав. Але в них не вийшло: я — досвідчений мандрівник-екстремал», — каже він.

У подорожах Петро міг провести від кількох тижнів до кількох місяців. Бував на Мачу-Пікчу (знаходиться в Перу, — ред.), де пройшовся по всій тропі інків та навіть ночував там. Пізніше мандрував водоспадом Ігуасу, що на кордоні Бразилії та Аргентини.

Петро був останнім туристом, хто побував в Еритреї (країна у Північно-Східній Африці, — ред.), оскільки вже починалась війна.

«Там я мандрував з автоматом, тому що на нас нападали та грабували», — згадує співрозмовник.

Самотужки й без маски Петро піднявся на Котопаксі (активний вулкан в Еквадорських Андах висотою 5897 м над рівнем моря, — ред.). Як згадка про це в його паспорті стоїть рекордна відмітка за цей підйом.

РЕКОРДНУ ВІДЗНАКУ ПЕТРО ОТРИМУВАВ У ВІЙСЬКОВІЙ ФОРМІ

У свої роки Петро побував у 139 країнах світу. Він і дотепер дотримуються формулювання «крайня» подорож. А от щодо екстриму, то його на війні Петро отримує сповна.

Рекордсменом України Петро Волощенко мав стати ще 27 лютого 2022 року. Саме в цей день засновник «Національного реєстру рекордів України» Валентин Щербачов планував вручати рекордну відзнаку досвідченому мандрівнику. Однак замість того, щоби отримувати відзнаки, Петро добровольцем отримував зброю, щоби втримати наступ на Київ.

Від 25 лютого минулого року він добровільно вступив до лав захисників. А після того, як стримав Київ від російських найманців та деокупував Київщину — Валентин Щербачов запросив захисника в студію, щоби врешті вручити йому рекорд.

«Валентина Васильовича я знаю давно, для мене він — вчитель: його репортажами, мандрами я захоплююсь. Іноді можу назвати його „татом“, настільки теплі у нас взаємовідносини. У травні минулого року він запросив мене до себе на студію, де офіційно вручив рекордну відзнаку», — говорить захисник.

Петро восьмий місяць тримає український Бахмут. Побратими знають жагу «Стоуна» до екстриму, а сам він залюбки береться за важкі та ризиковані операції.

«Тут (на війні, ред.) всі знають мене як екстремала. Я роблю ризиковані операції, які приносять користь. Найекстремальніше, що робив тут — це вивозив родину 7-річного Стасіка з Бахмуту, історію якого знають чи не всі», — розповідає Петро.

Сьогодні співрозмовник щодня у різних ефірах доповідає про обстановку в найгарячіший точці України. Усюди наголошує вірити в ЗСУ та допомагати українській армії вистояти, перемогти.

Подумки Петро часто звертається до своїх блукань горами, водоспадами та непротоптаними стежками. Гортає фото з тогорічних трипів в телефоні та має наміри повернутись до нових. Проте зараз переконує: найекстремальніша подорож неочікувано сталась в його рідній країні.

«Я шукав екстрим по всьому світі, а знайшов його в Україні…», — резюмує Петро Волощенко.

Раніше журналістка «Вечірнього Києва» розповідала, як мешканець Оболоні та військовий ЗСУ утеплив багатоповерхівку і встановив рекорд України.

Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»