«На зламі століть»: Київ, який зберігся на раритетних світлинах Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву
Рубрика «На зламі століть» дає уявлення, якими були українські міста наприкінці 19 й початку 20 століття, яку архітектуру ми втратили через війни та більшовицьку «культурну революцію» і що маємо у спадок.
Чорно-білі світлини, які заворожують. Годинами можна роздивлятись знайомі і незнайомі вулиці, площі, будинки, порівнюючи те, що було і що є нині.
Злам століть завжди був особливим відрізком часу. Драматизм подій і перетин доль впливав на ціле століття наперед. Якою була столиця наприкінці 19 і й початку 20 століття?
Відкрити для себе той Київ можна завдяки вцілілим колекціям унікальних фото та кінодокументів у Центральному державному аудіовізуальному та електронному архіві.
В кінці XIX — на початку XX століття Київ був одним із найкрасивіших і найвпорядкованіших міст Європи та ставав важливим промисловим, транспортним і торговельним центром.
Торги на київській хлібній та цукровій біржах визначали світові ціни на ці продукти. А в технічному, культурному, освітньому розвитку залишив позаду дуже багатьох.
У Архіві до світлин наводять і тексти газет, які виходили того часу. Що писали про Київ і як його сприймали та оцінювали?
1907 року в газеті «Південно-Західний край» зазначалося: «Не в Москві (не кажучи вже про Нижній або Ростов), а саме в Києві багато мостових замінено асфальтовими тротуарами, газове освітлення — електричним, а всім набридла конка — електротрамваєм. Саме в Києві багато будинків, вулиць і навіть цілі райони мають водогін і давно використовують європейську каналізацію. Київ — ідеальне місце!».
До слова, на межі 19 та 20 століть у Києві було близько сотні великих і не дуже, розкішних і скромних фотоательє та фотостудій. Київські фотографи назавжди зберегли образи киян і міста. Саме завдяки їм та самовідданості архівістів ми маємо документальні свідоцтва нашої історії.
У парку на Пріорці презентували мінімакет будинку відомого садівника. Століття тому на території парку «Крістерова гірка» збирали урожай соковитих кавунів та динь. На початку XX століття німецький підприємець та садівник Вільгельм Крістер вирощував тут різні рослинні культури. Власне, тому на його честь і назвали парк, який зараз розташований на колишніх землях Крістера.
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»