Герой публікації «Вечірки» став студентом лінгвістичного університету

Герой публікації «Вечірки» став студентом лінгвістичного університету

Двері реакційного кабінету відчинилися і на порозі – він, колишній боєць Національної гвардії Микола Стародубцев, а сьогодні – студент-першокурсник Національного лінгвістичного університету. В армійській формі зеленого кольору, з рюкзаком за плечима. Йому – 38.

Відразу після лекцій Стародубцев завітав до редакції «Вечірки», щоб поділитися з нами своєю радістю (став студентом!), розповісти про перші враження від навчання. «Вечірку» вважає рідною газетою. 

Про долю Миколи Стародубцева ми розповіли 4 серпня (№31) в матеріалі «Жодного слова російською!». На фронті пан Микола командував саперним взводом у батальйоні «Донбас», був двічі  поранений. У лютому 2015-го, під час оборони Дебальцевого був сімнадцять днів у комі. 

– Прийшовши до тями, я почав вимовляти якісь окремі слова, першим бажанням було говорити російською, бо я нею розмовляв усі свої 36 років, – каже Микола Стародубцев. – Але, згадавши жахіття полону, нелюдське ставлення окупантів, рішення прийшло миттєво – я більше принципово не говоритиму російською, і почав глибоко вивчати рідну мову. Коли до мене хтось звертається російською, відповідаю українською. Це моя відповідь російській агресії.

Стародубцев знає шість іноземних мов. Був успішним інженером-будівельником, об’їздив півсвіту, працював у різних країнах. Коли на Донбасі спалахнула війна з російськими загарбниками, Микола Григорович записався на фронт добровольцем.

Сьогодні Стародубцев опановує на професійному рівні арабську, на 2 курсі планує вивчати ще й китайську. Похвалився студентським квитком. Щасливий. Дістає із рюкзака книжки: Загальне мовознавство, Зарубіжна література: від античності до початку XIX сторіччя, Сучасна українська літературна мова.  А вражень – море. Каже про лекції: «Так і їв би їх очима!». Неймовірно цікаво! Особливо – «Історія східних цивілізацій», яку слухав сьогодні. 

Ми говоримо про життя-буття, про майбутнє… Звичайно, і про труднощі, проблеми реабілітації після поранень. Микола Григорович і лікується, і навчається. Він – людина величезної сили волі! З такими Україна переможе однозначно!

Фото Павла ПАЩЕНКА