У столиці демонструють посмертну маску Тараса Шевченка

Посмертні маски переважно роблять з облич видатних людей. Фото з відкритих джерел
Посмертні маски переважно роблять з облич видатних людей. Фото з відкритих джерел

Ранній відлив із форми посмертної маски Тараса представлений на виставці «Містерія духу» київського Музею однієї вулиці, також посмертна маска є у Музеї Шевченка.

10 березня 1861 року у Санкт-Петербурзі після тривалої хвороби внаслідок паралічу серця перервалося життя Тараса Григоровича Шевченка. Йому було 47 років.

Довгий час після смерті Тараса Шевченка не було нічого відомо про зняття з його обличчя посмертної маски, допоки цією історією у 1877 році не зацікавився тодішній учень Санкт-Петербузької Академії мистецтв, а у подальшому відомий художник та ілюстратор Опанас Сластіон (1855-1933). Про це розповіли у Музеї однієї вулиці.

У своїх спогадах, опублікованих у 1931 році, Опанас Сластіон згадував: «В Академії мистецтв я ще застав старого, зовсім сивого натурника Тараса Михайлова, приятеля Т. Г. Шевченка. Це був дуже інтересний білий довгобородий дід із добре збереженими формами свого кріпкого, досконало збудованого тіла; бадьорий, говіркий і доволі освічений. Дід Тарас притягав до себе загальну увагу всіх студентів, що часто звертались до нього з різними розпитами про художників, професорів, про їх роботи, картини, відносини, поводження, різні анекдотичні випадки тощо…

А про Т. Шевченка розказував мені Тарас Михайлов таке: «Маску Шевченка на мою просьбу зняв із мертвого поета старий мій приятель форматор Рєпін, що ото проти академічних воріт має свою майстерню… А я (О. Сластіон) вже добув ту маску через рекомендацію акад. П. Забелла, бо дев’яностолітній дід Рєпін не хотів розшукувати форми, що десь валялась на складі.

Коли я побачив цю маску, чудово виконану, де кожну пору видно і де ніякого ряботиння немає, як хтось писав, — я замовив дідові ще декілька штук. З однієї такої маски, що віддав я тоді небіжчику В. Л. Беренштаму, була відлита бронзова маска на заводі Шопена і переслана ним у Київ».

До ювілейної Шевченківської виставки 1911 року Опанас Сластіон відлив зі свого оригіналу десяток копій, які швидко розлетілися між прихильниками творчості великого поета та художника.

Ранній відлив із форми посметрної маски з експозиції. Фото: Музей однієї вулиці

На виставці «Містерія Духа», яка продовжує роботу у музеї, представлений ранній відлив із форми посмертної маски Тараса, що належала родичам його близького друга Олексія Сенчила-Стефановського, який мав садибу на Узвозі, навпростець від Андріївської церкви.

Ретроспективна виставка «Містерія Духа демонструє допитливим відвідувачам 50 зліпків з облич знаних людей. Серед них — президента Академії Наук України Бориса Патона, очільника ЗУНР Євгена Петрушевича, поетеси та громадської діячки Лесі Українки.

Посмертна маска у Музеї Шевченка. Фото авторки

Посмертна маска Тараса Григоровича є й у постійній експозиції Національного музею Тараса Шевченка, що на бульварі Шевченка.

У Києві стартували Шевченківські дні: програма. Це чудова нагода вшанувати Кобзаря, дізнатися більше про його життя та творчість, почути його, таку актуальну сьогодні поезію.

А ось оголошення лауреатів Шевченківської преміі цього року перенесли на травень: причини.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»