Робили «бавовну» в росії: Київ попрощався із загиблими диверсантами. Фото

Сьогодні, 7 березня, у Києві попрощались з бійцями диверсійної групи з батальйону «Братство», які загинули на Брянщині 25 грудня минулого року. Тіла полеглих захисників повернули додому ще в лютому, однак увесь час тривав ряд експертиз. І врешті їх з почестями провели в останній земний шлях.

Чотири труни: 32-річного Максима Михайлова з позивним «Непийпиво», 34-річного Юрія Горовця «Святоша», 38-річного Тараса Карпюка «Тарасій» та наймолодшого 19-річного Богдана Лягова «Аполлон». Хлопці були єдиною диверсійною групою і разом робили «бавовну» на Брянщині. Так разом вони, на жаль, і загинули.

Об 11:30 у Михайлівському Золотоверхому соборі провели панахиду. Біля кожної труни — рідні. За ними — близько пів тисячі киян, які у робочий день знайшли кілька годин, щоби віддати шану Героям.

«Ми відклали всі справи, щоби вшанувати наших захисників. Тим самим і подякувати за все, що вони для нас зробили. Я працював разом із матірʼю „Тарасія“, її син був чудовим хлопцем. Сумую разом з нею…» — каже киянин.

Військовий пан Сергій особисто не знав жодного з чотирьох бійців. Дізнався про них, як і більшість — після їхньої загибелі.

«Нещодавно я отримав поранення, тому зараз я на лікуванні. І сьогодні в мене мав бути контрольний огляд в лікаря. Пішов у госпіталь, зробив знімок ноги, а після — у Михайлівський собор на прощання.

Хлопці — безсумнівні Герої, вони працювали на території ворога, щоби той знав: не буде йому спокою! Вони мають відчувати те саме, що і ми нині відчуваємо», — говорить пан Сергій

Після панахиди труни з Героями з Михайлівського собору виносили під живу музику: грав гурт «Хорея Козацька» з піснею «Віє вітер, трава шумить». Сліз не стримував ніхто…

Опісля, близько 13:20, з Героями прощались на Майдані Незалежності. На головну площу столиці прийшла майже тисяча киян. Воїнів зустрічали на колінах та із національним гаслом «Слава Україні!».

На Майдані усім охочим давали слово, щоби згадати полеглих бійців. Першим висловився Тарас Компаніченко, очільник гурту «Хорея Козацька».

«Коли ми говоримо, що ховаємо цвіт нації, то це страшні слова. Але справжні та найкращі не могли інакше, як бути сміливими, йти на такі завдання.

Ці хлопці, ці козаки та лицарі мали б одружитись, народити дітей, оскільки вже стали свідомими громадянами України. Вони себе будували, вони себе творили. Захоплювались музикою, поезією, туризмом, театром та різними речами, щоби жити! Їх вела велика сміливість. Жертовність та любов до нас з вами й Батьківщини», — промовив він.

Долучився до слова й голова батальйону «Братства» Дмитро Корчинський.

«Щойно мені показали фото, де в ящику знаходяться 120-міліметрові мінометні міни, де на кожній написано „За Тарасія“, „За Святошу“, „За Аполлона“ та “ За Непийпива». Ці міни вже вистрелили, за хлопців мстять, ворог отримає своє.

Свій бій «Тарасій», «Непийпиво» та «Святоша» почали саме тут, на Майдані Незалежності. «Аполлон», найменший з них, приєднався до них вже з початком повномасштабного вторгнення. Але менше ніж за рік він отримав більше бойового і життєвого досвіду, ніж будь-хто тут. Ми памʼятатимемо їх все життя, і тому вони віднині безсмертні», — сказав Корчинський.

За години прощання з диверсійною групою сирена лунала тричі. Ворог ніби постійно нагадував про себе. Однак думки людей були тільки про те, щоби гідно провести своїх мужніх Героїв в останню дорогу. Ніхто не розходився, усі підходили покладати квіти та доторкнутися до труни своїх захисників.

Чотирьох полеглих диверсантів поховали на Байковому цвинтарі.

Вічна слава Героям України та вічна помста ворогу! Герої не вмирають!

Фото Бориса Корпусенка, Ярослава Храмова та Даші Гришиної.

Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»