Везли допомогу притулку для тварин: журналісти розслідували розстріл волонтерів у Бучі
Стрічку «Буча: розстріл на Києво-Мироцькій» про розстріл російськими військовими молодих волонтерів, показало Суспільне.
У суботу, 4 березня, на ютуб-каналі Суспільного пройшла прем’єра розслідування «Буча: розстріл на Києво-Мироцькій». Фільм сфокусований навколо розстрілу російськими військовими молодих волонтерів, які відвозили допомогу в притулок для тварин у Бучанському районі на Київщині
«Я втратила все у Донецьку і тут вони у мене його відібрали. Він же не прийшов до них додому. Вони його вбили біля будинку», — так Тетяна Устименко, мешканка Бучі говорить про розстріл сина з двома волонтерами на вулиці Києво-Мироцькій.
«Він же не їхав на танку. Це ж був цивільний автомобіль», — говорить мама Анастасії Яланської, яка була в автівці.
Тоді, 4 березня 2022 року, за якихось півтори години на одній лише вулиці у містечку під Києвом було вбито 4 людей і один тяжко поранений. Троє з них — молоді волонтери у легковику, які везли допомогу притулку.
Сергій Устименко, 25 років, Анастасія Яланська, 26 років, Максим Кузьменко, 27 років.
За кілька хвилин до їх розстрілу на цій же вулиці було холоднокровно вбито 64 річного Володимира Асаулова, який просто вибіг за ворота свого двору, бо побачив чиюсь розстріляну машину і подумав, що там є люди, яким треба допомогти. Його дружина почула постріли й зрозуміла, що її чоловіка вже немає в живих.
Журналісти-розслідувачі опитали свідків, які не виїхали зі своїх будинків на Києво-Мироцькій, поспілкувались з батьками волонтерів, а також скористались відео з камери спостереження.
Вони за допомогою штучного інтелекту виявили російських військових, які були зняті досить якісно відеокамерою біля невеличкого продуктового магазинчика на початку вулиці.
Кілька облич стали відомими. Наприклад, кривавий герой рф підполковник Досягаєв, Давид Макаренко, Євген Дармограй та Георгій Бурдулі.
Це — 76 дивізія, 104 полк, 5 та 6 рота.
Журналісти знайшли номер мобільного Давида Макаренка і розпитали у нього про тих, хто був у цей час на цій вулиці, відтак, з великою долею ймовірності, вони окреслили коло можливих вбивць.
До слова, полковник Досягаєв загинув на українських фронтах у травні, як і Георгій Бурдулі.
Журналісту «Вечірнього Києва» Інна Білецька, керівниця редакції розслідувань Суспільного, розповіла детальніше про те, як вдалось вийти на персоналії учасників розстрілу.
«Нам відомо, від Давида Макаренка та ще одного російського десантника про те, що 100% там був полковник Досягаєв. Так, він вже загинув, але він відповідальний за те, що там відбувалось. Він командував 104 полком. Ми передамо слідчим СБУ всі матеріали — зокрема, телефонну розмову з мамою Давида Макаренка та його матір’ю Софією. Там набагато більше матеріалу, ніж увійшло до фільму. Макаренко та Дармограй зараз у рф і ми сподіваємось, що слідство цим скористається».
Відео магазину, за словами Інни Білецької, вони передивились за цілий місяць. Саме за цей день, 4 березня, військові на Києво-Мироцькій вулиці з’явились першими й нікого крім них у цей проміжок часу не було. Якби Давид і справді звернув на сусідню вулицю праворуч, тоді б він не знав про обстріл екскаватора, яким перегородили Києво-Мироцьку», — пояснила Інна Білецька «Вечірньому Києву» подробиці розслідування.
СБУ високо оцінила роботу журналістів і виявила зацікавленість у матеріалах.
Батьки кожного із загиблих волонтерів, а також дружина Володимира Асаулова, не лише розповіли про останні розмови та прокоментували відео, яке залишилось, як пам’ять і доказ водночас. Вони проявили у своїх словах корінну цивілізаційну відмінність сучасних українців від росіян.
Ніхто з батьків, дітей яких вбито не говорить про помсту. Вони хочуть покарання вбивць, а також хочуть збагнути: хто і як міг так виховати людей, щоб вони прийшли до чужого міста і просто холоднокровно розстріляли ні в чому не винних цивільних?
Мати 25-річного Сергія Устименка, біля дому якої була автівка з трьома розстріляними волонтерами, розповіла, що не сподівалась вижити під час окупації. Їй з чоловіком випала найстрашніша місія — витягти сина та його товаришів, зробити для кожного з них невеличку довідку з іменем та прізвищем, датами народження і смерті. І поховати.
«Якби нас вбили, я б не хотіла, щоб дітей хтось поховав як неупізнаних», — пояснила пані Тетяна.
Беззбройні волонтери на цивільному авто отримали від російських вбивць кулі:
— Володимир Асауленко, 64 роки, два кульових смертельних поранення,
— Максим Кузьменко, 28 років, 2 кульових поранення,
— Анастасія Яланська 26 років, 6 кульових поранень,
— Сергій Устименко, 25 років, 9 кульових поранень.
Батьки загиблих шукають внутрішню опору, переживаючи втрату.
Мама Максима каже, що її життя схоже на картину, половину якої хтось просто стер.
Мама Сергія Устименка хоче розслідування і покарання вбивць, як і інші. І цим живе.
Мама Анастасії Яланської каже, що ці діти перетворились на світло…
Творча група, яка працювала над фільмом «Буча: розстріл на Києво-Мироцькій».
- авторка — журналістка Анна Калаур;
- редактори — Інна Білецька, Алла Садовник;
- режисер монтажу, композитор, автор графіки — Олександр Стратонов;
- Операторка-постановниця — Світлана Коваль;
- Режисер-консультант — Владислав Васильченко.
Читайте також у «Вечірньому Києві» «У Бучі розстріляли волонтерів, які везли допомогу тваринам».
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»