Зроблено в Києві, або Чому владі слід підтримувати вітчизняного виробника
Промисловий потенціал столиці сьогодні представлений дев’ятьма важливими галузями промисловості – машинобудування, фармацевтика, будівництво, хімічна, поліграфічна та легка промисловість тощо. Реально працюють понад сімсот п’ятдесят підприємств. Міська влада ставить конкретне завдання: наростити випуск промислових товарів, які виробляються в Києві, і збільшити відсоток їх закупівлі за кошти міського бюджету. Що для цього робиться і що вже зроблено?
Анатолій Баган, заступник директора–начальник управління промисловості та інноваційної політики Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА наводить конкретні факти:
- За останні два роки вдалося зупинити спад промислового виробництва і зробити хоч і не значний, але крок вперед. Після чотирьох років падіння, в нинішньому році вдалося досягти його приросту на 5,5 відсотка. За два останніх роки загальний обсяг реалізованої продукції збільшився у 1,5 рази. Це, передусім, робочі місця для киян, податки та надходження до міської скарбниці.
Плани закупівель в Інтернеті
Як відомо, минулого року була прийнята міська цільова Програма розвитку промисловості на 2015-2018 роки. Важливим результатом реалізації заходів Програми стало збільшення замовлень на продукцію столичних виробників. Якщо, скажімо, два роки тому, за кошти столичного бюджету в київських підприємств закуповувалося продукції десь близько 10 відсотків від того обсягу, яким передбачалися витрачалося бюджетні закупівлі, то сьогодні цей показник збільшився удвічі.
В значній мірі цьому сприяла розроблена і запроваджена Департаментом промисловості та розвитку підприємництва КМДА інформаційна система формування баз даних промислового і наукового комплексу міста. Робота такого інформаційного порталу проста і зрозуміла, а головне – раціональна. Підприємства заносять на Інтернет-ресурс інформацію про свою продукцію, розпорядники коштів – інформацію про плани закупівель. Далі – процес комунікації. Важливо, що продукція на порталі розміщена за певними видами, кодовано. Як тільки коди співпадають, підприємства отримують сигнал про те, що відповідні міські структурні підрозділи, комунальні підприємства планують закупити ту чи іншу продукцію. Розпорядники коштів таким чином максимально оперативно дізнаються про всю необхідну продукцію, яка виготовляється в Києві.
Імпорт йде у відставку
Значним позитивом стало і поновлення діяльності Ради директорів підприємств. Сьогодні засідання Ради проводяться щомісяця, а в розширеному складі – раз у квартал. «Директорський корпус» генерує конструктивні ідеї, сприяє активній співпраці з владою.
Не без участі Ради директорів підписано цілу низку ключових угод, які сьогодні реалізовуються. Наприклад, з Державним концерном «Укроборонпром» щодо імпортозаміщення. Не є військовою таємницею те, що у вітчизняній машинобудівній оборонній галузі дуже багато комплектуючих залишалося російського виробництва. Їх необхідно було замінювати на вітчизняні. Відповідну базу даних про цю сферу виробництва має управління промисловості столиці. Тож, зацікавлені підприємства, які володіють відповідним потенціалом і в змозі налагодити виготовлення тих чи інших аналогів комплектуючих, без проблем отримують всю необхідну інформацію і співпрацюють з «Укроборонпромом».
Подібні угоди промислових підприємств успішно реалізуються з науковими парками «Київська політехніка» і «Київський національний університет ім. Т. Шевченка».
Наприкінці минулого року вперше в Києві було створено кластер легкої промисловості. Йдеться про перший «тріумвірат співпраці» - між міською владою, Київським національним університетом технології та дизайну та низкою підприємств легкої промисловості столичного регіону (ПАТ «Чинбар», ТОВ «Дана –мода», ТОВ «Український взуттєвий альянс» та інші). Така новостворена структура дозволяє не лише активно комунікувати між розробниками і виготовлювачами продукції, оперативніше впроваджувати у виробництво перспективні наукові досягнення, а й здійснювати фінансову і організаційну підтримка з боку влади, реально завантажувати підприємств галузі замовленнями.
- Насамперед, забезпечувати робочим одягом і взуттям тисячі працівників столичних комунальних підприємств, зокрема, метрополітену, «Київзеленбуду», підприємств житлово-комунального сектору і багатьох інших раціональніше силами місцевого виробництва, - уточнює Анатолій Баган. - Попит на такі товари в місті є постійно. Це той реальний ринок збуту, з якого вітчизняні підприємства свого часу були штучно вилучені дешевими, але і неякісними товарами китайського виробництва...
Податковий тиск та індексація інфляції
Безумовно, важливою передумовою реанімації промислової індустрії столиці є реальна підтримка влади. Свідченням цьому є, зокрема, і нещодавнє рішення Київради, ініційоване групою депутатів, щодо суттєвого зменшення фінансового навантаження по сплаті податку за землю.
- Наш Департамент звернувся до Мінрегіонбуду з ініціативою про зменшення функціональних коефіцієнтів, - пояснює Анатолій Баган. - Адже землі промисловості сьогодні мають коефіцієнт 1,2. При тому, що економічно обґрунтованим він може бути на рівні 0,5. Тобто податкові навантаження на підприємства збільшені у 2,4 рази. Зменшення функціонального коефіцієнта і вилучення з грошової оцінки землі інфляційної складової дозволить суттєво зменшити податкове навантаження не лише на промислові підприємства, але й на всі суб’єкти господарювання у столиці, які користуються землею...
Доречно згадати і про введення нової нормативно-грошової оцінки, в яку входить поняття індексації на рівень інфляції. Адже інфляція за останні два роки становить десь близько 80 відсотків. Звісно, це питання – не рівня місцевої влади, а в компетенції Верховної Ради. Однак Департамент промисловості та розвитку підприємництва КМДА не стоїть осторонь цієї проблеми. Зокрема, були підготовлені відповідні пропозиції до проекту Закону України про вилучення з нормативно-грошової оцінки індексації на рівень інфляції.