«Взяли два самоскиди і помчали на проспект Перемоги»: київські комунальники про роботу в перші дні війни
Комунальні служби столиці використовували свої ресурси, аби зупинити ворога. Про їхню роботу на початку війни і зараз говоримо із Максимом Ляшкевичем, очільником Київкомунсервісу — підприємства, що займається відходами.
Директор КП «Київкомунсервіс» Максим Ляшкевич згадує, що 24 лютого минулого року офісні працівники його підприємства не прийшли на роботу. Проте вантажники та водії сміттєвозів зібралися на базі, яка розташована на пагорбі, з якого видно й чутно все, що робилося у Гостомелі, Вишгороді, й інших місцях, а також у небі над столицею, де тривали бої у лютому-березні.
«Ми тут провели нараду. Кому треба було вивезти сім’ї у безпечні місця — поїхали, дехто одразу пішов у військкомат. Зі мною залишилися 20 людей. От з цими людьми ми й організовували роботу», — розповідає Ляшкевич.
Десь по обіді 24 лютого, йому зателефонував заступник голови КМДА Петро Пантелеєв з наказом перекрити проспект Перемоги (зараз це проспект Берестейський).
«Макс, бери якусь техніку, перекривай проспект біля Берестейської. Тому що вони (рашисти, — ред.) пруть по Варшавській трасі, нам треба перекрити місто», — сказав мені. — Взяли два самоскиди й помчали на проспект Перемоги. Через деякий час телефонують з Київпастранса, кажуть, що сім тролейбусів не встигли заїхати в місто зі Святошина. Ми повернулися, відсунули машини, щоб пропустити ці тролейбуси. Тим часом військові й ТрО на пагорбах біля станції метро швидко робили позиції. Потім там був бій. На наших машинах залишилися сліди від куль», — згадує Максим Ляшкевич.
На території бази Ляшкевич зі своїми колегами чергували й ночували.
«З автоматом і бронежилетом… У нас тут так було гучно! Ця двоповерхова будка на сваях тремтіла й підскакувала від постійних вибухів. Адже звідси чути Гостомель, Бучу, Вишгород, а над головою — літаки, дрони, артилерія не замовкала до початку квітня», — говорить Ляшкевич.
Перші дні були шоком для всіх. «Київкомунсервіс» координував роботу шести підприємств-підрядників з вивезення сміття. Деякі не змогли спочатку стати до роботи, деякі погодилися працювати далі. Сміттєвозів на вулицях столиці стало на 70 відсотків менше.
«До 24 лютого по Києву працювало 200 машин, а після — 40-50. Але у березні ми з підрядниками один одного підстраховували, їздили по всіх маршрутах, щоби не сталося перенакопичення сміття. Особливо після перших влучань у житлові будинки потрібна була допомога з вивезенням решток. Тоді місто якось особливо згуртувалося — працювали Керуючі компанії, жеки, районні шляховики та Київавтодор, допомагали й мешканці. Ми швиденько давали контейнери та сміттєвози для розчищення території, коли вже свою роботу зробили служби ДСНС та поліцейські», — пояснює директор «Київкомунсервісу».
Після того, як ворога відкинули, столичні комунальники разом з волонтерами два дні дружно розчищали центральну зону Гостомеля й вивозили знищені цивільні автівки. Потім була допомога Ізюму та Херсону.
СКІЛЬКИ КОШТУЄ «ДІЯЛЬНІСТЬ» ВАНДАЛІВ
За словами Максима Ляшкевича, столиця нині продукує побутового сміття приблизно на 10 відсотків менше, ніж торік. Він це пов’язує з тим, що до міста повернулися не всі мешканці.
«Особливо знизилися обсяги великогабаритних відходів — люди майже не роблять ремонтів, не викидають меблі. Не витрачають кошти на поліпшення життя — чекають мирного часу й стабільності», — говорить Ляшкевич.
Але з поверненням киян у місто почастішали випадки вандалізму щодо контейнерів з роздільного збирання відходів. Адже пластикові пляшки, скло, папір, небезпечні відходи, що сортують кияни по різних контейнерах, цікавлять не тільки комунальників, а й безхатьків та інших осіб, які заробляють на них копійку.
Наприклад, батарейки, старі телефони, флешки та павербанки з контейнерів тягнуть на Радіоринок, там є на таке попит. ПЕТ-пляшки та скло здають у пункти приймання.
«Запит на сортування сміття від населення є, ми плануємо розставляти контейнери по місту й надалі. Але й багато актів вандалізму. Ми не знаємо як з ними боротися. Сам процес роздільного збору налаштований на свідомість киян. Контейнер слугує цивілізованому поводженню з відходами. Один такий „дзвіночок“, наприклад, коштує 20 тисяч гривень (зараз вже 26). Але безхатьки, або несвідомі громадяни руйнують майно громади міста. Треба таких зупиняти, якщо бачите вандалів», — звертається Ляшкевич до киян.
Він розповів, що підприємство й місто витрачає значні матеріальні та робочі ресурси, щоб обслуговувати контейнери, а потім їх ще й ремонтувати.
«Ті, хто ламає контейнер, роблять навколо такий безлад та звалище, що люди побоюються ним користуватися й думають, що то ми недопрацьовуємо».
Максим Ляшкевич говорить, що наразі серед небезпечних відходів у спеціальних контейнерах відчутно побільшало батарейок. Люди масово почали використовувати хімічні джерела струму. Машина щодня їздить, звільняє контейнери. Але є така сама проблема — їх ламають.
«Конструкторам дали завдання придумати антивандальні пристрої, щоб безхатьки не могли потрошити контейнери для небезпечних відходів. Поремонтувати, поставити новий метал на помаранчевий контейнер коштує 1800 гривень. Це додаткові витрати».
За словами директора «Київкомунсервіса», щоб помити один обмальований хуліганами контейнер-«дзвіночок» потрібно три балони засобу «Антиграфіті». Кожен коштує зараз 120 гривень.
На території підприємства є також склад вщент спалених «дзвіночків» — збитків десь на 400 тисяч гривень.
«Оплати від киян за послуги з вивезення сміття наразі надходить трошки менше. Вона коливається на рівні 88-91%. Це не покриває собівартість наших послуг, але ми якось тримаємося, бо це також не маленький відсоток. І ми вдячні мешканцям за це. В мирний час оплата була на рівні 94-96%, що дозволяло навіть спрямовувати кошти на інвестиції — придбання „дзвіночків“, контейнерів для небезпечних відходів, оплату послуг по переробленню батарейок. Зараз ми собі цього собі дозволити не можемо», — розповідає Ляшкевич.
Він говорить, що, розуміючи наскільки важкі часи нині для населення, наскільки впала економіка, скільки підприємств та приватного бізнесу не мають можливості нормально працювати, підприємство вдячне й за цю оплату. Адже дає змогу протриматися, й надавати послуги.
НАВІЩО ПРЕСУЮТЬ ГУМУ ТА ЗБИРАЮТЬ СКЛО
На території бази «Київкомунсервісу» наразі в спеціальних опломбованих ящиках зберігають всі батарейки, що назбирали по місту: 21 тонна чекає, поки буде можливість потрапити на переробку в Румунію. Минулого року з міста вивезли 70 тонн.
Є також склади скляних та пластикових пляшок. Все це збирається за допомогою свідомих киян, що сортують відходи, й вивозиться на переробку на завод у Київську область. Тобто, закиди від киян, що відсортоване сміття змішують й забирають однією машиною, не знаходять підтвердження.
«Окремі компоненти сухої фракції відходів з тих саме „дзвіночків“ збираються окремо. Якщо змішаємо це все, то потім відсортувати набагато дорожче, ніж зібрати в різні машини. Ми привозимо сюди на базу скло, ПЕТ, потім відправляємо у Гостомель на переробку. До речі, люди активно сортують сміття», — сказав Максим Ляшкевич.
За його словами кияни часто просять поставити біля будинків найпростіші контейнери — сітки для збору сухої фракції відходів. В багатьох місцях вони вже стоять. Проте дехто кидає в них залишки їжі — органічні відходи, що забруднюють зібрані пляшки, папір, скло. Коли сміттярі бачать таке, то забирають весь вміст в одну машину, адже зібрана вторсировина вже забруднена органікою.
Максим Ляшкевич розповідає, що у Києві започатковують новий проєкт й киян попросять окремо викидати використані балони з-під газу для туристичних газових плиток в контейнери для небезпечних відходів. Волонтери будуть заново їх заправляти й відправляти на фронт.
Гігантська машина — пресувальний станок — особлива деталь на подвір’ї бази «Київкомунсервісу».
«В цьому кубі — 60 автомобільних покришок. Ми зробили такі габіони для захисту військових й перевірили за допомогою кулеметів, автоматів: добре захищають. Станок пресує всі типи відходів. Якщо, не дай Боже, будуть проблеми зі сміттєспалювальним заводом чи полігоном, ми зможемо пресувати відходи. Машина вкладає 7 кубометрів сміття в один кубометр, який важить 1,1 тонни», — говорить директор підприємства.
Він також підкреслив, що після перемоги у столиці планують новий етап програми з екологічного поводження з відходами та просування ідеї їх сортування серед мешканців.
«Вечірній Київ» повідомляв, що столиця допомагає звільненим містам оговтуватися від окупації. Комунальники навесні розчищали визволені території Київщини — працювали у Гостомелі, Ірпені, Бучі. Потім було відрядження в Ізюм. Нещодавно — у Херсон.
Всі фото автора
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»