У бібліотеці імені Володимира Заболотного представлять книгу про родину Крістерів

Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека. Фото зі сторінки закладу
Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека. Фото зі сторінки закладу

Вихідці з Німеччини ще у середині ХІХ століття переселилися до Києва, де активно займалися садівництвом, давши початок київському парку, відому як «Гірка Крістера».

Завтра у приміщенні Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені Володимира Заболотного відбудеться презентація книжки «Історія родини Крістер».

Її авторкою є Вікторія Ляшенко, що займалася вивченням та дослідженням історії відомої родини ще з 2011 року. За її словами, видання створене за архівними матеріалами та документами, наданими нащадками відомої родини.

Афіша заходу. Фото зі сторінки бібліотеки

В книзі здійснена спроба реконструювати біографію родини, яка зробила великий внесок у розвиток садівництва, селекціонерства та сільського господарства на території нашого міста. Крістери залишили по собі топонім на Пріорці — гірка Крістера, добре знана багатьом киянам.

«Книга налічує біографії членів родини, в ній використані документи з п’яти архівів, містить велику кількість ілюстрацій, які не публікувалися до цього. Її історична цінність полягає у дослідженні маловідомих сторінок історії етнічних німців Києва», — розповідає авторка.

Реклама фірми Крістерів на початку ХХ століття. Фото з відкритих джерел

Книга присвячена діяльності фірми Вільгельма Крістера в другій половині XIX століття, яка займалася селекцією та садівництвом на Пріорці в Києві. Справу його продовжили сини.

В ній досліджується питання діяльності фірми Вільгельма Крістера та її важливий внесок у подальший розвиток селекціонерства та садівництва в нашій країні.

На основі архівних документів авторка подала біографії 3-х поколінь родини Крістер: Вільгельма та Марії, а також 3-х синів, 3-х доньок, і 3-х репресованих онуків.

Окрема глава присвячена будинку родини, що знаходився на вулиці Осиповського і колись вражав своєю архітектурою. На жаль, пам’ятка була втрачена у 2011 році.

Також видання дозволяє простежити історію Подільського району столиці другої половини ХІХ — початку XX століття.

Нагадаємо, що Вільгельм Крістер заснував у 1850 році садівничу фірму, яка стала згодом знаменитим розплідником, що постачав саджанці плодових і декоративних рослин не тільки приватним садівникам, але і для благоустрою паркових зон у Києві.

Макет втраченої садиби Крістерів у парку «Крістерова гірка». Фото: Даша Гришина

Він зумів налагодити високоефективне розведення різних культур, підбираючи сорти, найпридатніші для київського клімату. Доступ до господарства був відкритий для всіх охочих, і до Крістера часто приходили за консультаціями.

У 1870 році він видав популярну брошуру «Господар-садівник, або Коротке наставляння для посіву насіння найвідоміших городніх і квіткових рослин та подальшого за ними догляду в умовах тутешнього клімату та ґрунту — для ознайомлення покупців зі справою садівництва».

В брошурі Крістер докладно розповів про свої, фактично ексклюзивні для того часу, спостереження і методи роботи.

За радянських часів, його постать та діяльність була маловідомою широкому загалу, однак на думку багатьох краєзнавців, саме завдяки Вільгельму Крістеру Київ перетворився на місто-сад, здобувши на початку XX століття репутацію одного з найзеленіших міст світу.

Коли: 18 лютого о 15.00

Де: проспект Перемоги, 50.

Вхід вільний.

До теми: У парку на Пріорці презентували мінімакет будинку відомого садівника

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»