В Україні визначили чотири пріоритетні напрями безбар’єрності

Таблиця із текстом шрифтом Брайля біля столичної мерії. Фото: Олексій Самсонов
Таблиця із текстом шрифтом Брайля біля столичної мерії. Фото: Олексій Самсонов

Цілі визначили на найближчі два роки.

Українці з початку повномасштабної війни зіткнулися із небаченими раніше викликами. Особливо вразливими виявилися люди з інвалідністю. Але не тільки. Сотні тисяч переселенців відчули себе безпомічними, не знаючи, де отримати підтримку та необхідну інформацію. Тому питання безбар’єрності зараз вкрай актуальне.

15 лютого відбулося засідання Ради безбар’єрності за участі першої леді Олени Зеленської, Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та представників міністерств. Про це повідомляє Урядовий портал.

Під час засідання Ради безбар’єрності визначили чотири пріоритетні напрями на наступні два роки:

  • безбар’єрний простір;
  • безбар’єрні послуги;
  • безбар’єрні товари;
  • безбар’єрна інформація.

Це те, з чим люди стикаються щодня, і напрями, яким потрібно приділити особливу увагу для комфортнішого життя людей.

Загалом на 2023-2024 роки заплановано 472 проєкти з безбар’єрності, до виконання яких залучено 20 міністерств.

Так, МВС реалізує проєкт «Автошколи для людей з інвалідністю».

Зокрема, команда Мінцифри працюватиме над розвитком національної платформи Дія.Цифрова освіта, щоб вона була доступною для кожного українця та українки. На ній буде оновлений контент для користувачів з порушеннями зору, освітні курси з текстовими титрами і жестовою мовою тощо.

Нагадаємо, з грудня на порталі Дія доступний новий розділ Дія.Безбар’єрність, де доступною мовою пояснюється, як отримати держпослуги. Наприклад, як знайти роботу, отримати допомогу людям з інвалідністю, куди звернутися, щоб оформити житлову субсидію чи знайти житло на новому місці після евакуації тощо.

Раніше «Вечірній Київ» писав про те, як війна змінила потреби киян з інвалідністю.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»