У Києві закликали повернутись обличчям до незрячих

Незвична акція пройшла сьогодні в центрі Києва. Вона була мало чисельною і майже непомітною – як і підняті нею проблеми. Це була акція на підтримку сліпих людей “Не закривайте очі на проблеми незрячих”. Її ініціатором виступила правозахисниця Жозефіна Дайєр, яка розповіла, що її мама – незряча, тож має постійні проблеми з пересуванням на вулиці, в транспорті, установах, магазинах та інших громадських місцях, які абсолютно не пристосовані для людей із вадами зору. Учасники акції були з характерними білими ціпочками та плакатами, на яких повідомлялося, що в Україні живе близько 33 тисяч незрячих людей, а за неофіційною статистикою - понад 50 тисяч. Тільки у Києві та Київській області, за інформацією учасників акції, мешкає близько 4 тисяч таких інвалідів, майже 2 тисячі з яких - І групи проханням. Вони зібралися, щоб привернути увагу суспільства до проблем, з якими щодня стикаються люди з вадами зору, зокрема, це - непристосованість інфраструктури – наземного транспорту та метрополітену, низькі соціальні виплати, вимушена соціальна ізоляція, проблеми з працевлаштуванням. 

Член громадської організації «Генерація успішної дії» Володимир Пелиховський розповів, що зараз незрячим людям в Україні важко влаштуватися на роботу, тоді як у європейських країнах наші незрячі люди успішно працюють в різних сферах, зокрема, в галузі IT-технологій. У нас же працевлаштовано усього лише 3,5 тисячі незрячих (20%). “Більшість із них — формально, заради отримання фірмою пільг”, - повідомлялося на плакаті. Також активісти зауважують, що ні один із українських навчальних закладів не пристосований до навчання незрячих. «Жодне українське місто не пристосоване до потреб незрячих людей, - заявила Жозефіна. – При цьому виходить замкнене коло: чим гірше воно об лаштоване, тим менше сліпих людей на вулиці, а чим менше їх бачать чиновники, тим мізернішою вважають проблеми».

Учасники акції розмістили плакат із порадами, як можна допомогти незрячій людині. Зокрема, йдеться про те, як допомогти їй пройти, як поводитися з її ціпком, як читати такій людині та розмовляти з нею. Також вони заявили, що по всьому місту має бути встановлена тактильна плитка, яка допомагає незрячим під час пересування. Наступаючи на неї, незряча людина може зрозуміти, коли наближається до наземного чи підземного переходу, світлофора чи перешкоди, а також повороту дороги чи наземного переходу під кутом 90 градусів. Говорилося також, що не всі громадяни правильно реагують на людину з білим ціпком, не пропускаючи її на вулиці. Крім того, активісти наголошують, що книги зі шрифтом Брайля мають бути не лише у бібліотеках Українського товариство сліпих, а й у вільному доступі. 

Слід зазначити, що в столиці місцева влада все ж допомагає таким хворим. Так за результатом конкурсних торгів Департаментом охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації в поточному році закуплено 2468 комплектів штучних кришталиків ока і стерильне обладнання для їх встановлення на загальну суму 3,5 млн грн. Закупівля за кошти міського бюджету штучних кришталиків здійснена вперше за три останні роки. «Щорічно операції із заміни кришталиків в середньому потребують декілька тисяч киян, - сказав заступник голови КМДА Микола Поворозник.- Деякі з них, щоб не чекати черги на безкоштовні витратні матеріали, купують їх за свій рахунок. Але залишається багато пацієнтів, для яких це досить велика сума». За його словами, на сьогодні у Київському центрі мікрохірургії ока очікують оперативного втручання та заміни кришталиків близько 460 пацієнтів пільгової категорії. Всі вони будуть прооперовані за бюджетні кошти, пообіцяв заступник мера. У КМДА пояснюють, що штучні кришталики потрібні для лікування катаракти – поширеного захворювання очей, що характеризується частковим або повним порушенням прозорості кришталика ока. Єдиним ефективним способом її лікування є хірургічне видалення помутнілого кришталика з наступною імплантацією інтраокулярної лінзи (ІОЛ, штучний кришталик).

У вересні минулого року біля арки Дружби народів було відкрито пішохідний туристичний маршрут для незрячих та слабозорих людей. Всього він має 5 пунктів - біля Володимирської гірки, у Парку Слави, на Пейзажній алеї, біля Пішохідного мосту і біля арки Дружби народів. У цих місцях встановлено таблички, де шрифтом Брайля в найменших подробицях описано ці мальовничі місця. «Потрібно розуміти, що у суспільстві є інваліди зору, які хочуть відчувати себе комфортніше, - сказав тоді заступник голови організації УТОС Олександр Осадчий. - Коли люди будуть проходити біля цих табличок, то задумаються. Може, десь варто встановити пандус, може, не треба паркувати автомобілі на тротуарі, щоб потім люди з проблемами зору замазувалися об них». 

Тексти для табличок, які потім переклали шрифтом Брайля, створили українські письменники - Любко Дереш, Галина Ткачук, Катерина Бабкіна та інші. «Це - можливість написати в особливій формі для таких людей, яким я раніше не писала. Коли робиш таку справу, замислюєшся, що дійсно є незрячі люди, і вони теж хочуть відчувати красу Києва. Я намагалася передати куточки столиці якомога красномовніше», - зазначала письменниця Галина Ткачук. А Олександр Осадчий зачитав текст таблички, яку розмістили на оглядовому майданчику поряд із аркою Дружби народів: «Тут дуже багато неба, відкриваються види Дніпра. Внизу - затишний Поділ. Труханів острів з висоти пташиного польоту здається дрімучим прадавнім лісом».

На вулиці Глибочицькій з'явився перший пішохідний перехід для сліпих. Щодня цією вулицею проходить велика кількість незрячих, адже тут розташоване одне з підприємств товариства сліпих. І щодня перед інвалідами постає одна й та ж проблема - безпечно перейти проїжджу частину. Іноді необхідно довго чекати, щоб водії звернули увагу на незрячого пішохода. Щоб хоч якось поліпшити життя незрячих, небезпечну ділянку й облаштували спеціальним пішохідним переходом для сліпих. «Зебра» тут світиться, тому її водії бачать здалеку. А незрячі на дотик відчувають нанесені на ній рельєфні смуги, завдяки чому краще орієнтуються, переходячи на проїжджу частину. Оскільки новації не погодили з Державтоінспекцією, то вона спочатку наказала прибрати розмітку з дороги. Втім, з часом пішла на поступки і залишила нововведення у порядку експерименту. Навіть більше, тепер в ДАІ налаштовані його застосовувати на українських дорогах. «Ми припускаємо, що це нововведення використаємо в новому стандарті. Я думаю такі переходи з'являться у місцях, які наближені або до місця проживання, або до місця роботи значної кількості людей з обмеженим зором», - повідомив начальник відділу організації дорожнього руху Департаменту ДАІ МВС України Євгеній Кравченко.

Варто зазначити, що в столиці діють десятки світлофорів із звуковими сигналами для людей з проблемами зору. А станції столичного метрополітену були оснащені звуковими датчиками для незрячих. Індикатори дозволяють тим, хто погано бачить, та сліпим краще орієнтуватися в метро. Пристрій, реагуючи на пасажира, видає особливий звук - пищить. Його можна почути навіть на відстані. Встановлено 78 датчиків на всіх 46 станціях метрополітену.