Щорс усидів на коні. Наразі

Кияни та гості столиці, які пересуваються в ці дні бульваром Тараса Шевченка в районі перехрестя з вулицею Симона Петлюри, спостерігають досить оригінальний «перфоменс» - пам`ятник командарму Миколі Щорсу на коні акуратно задрапований великим шматком тканини у вигляді національного прапора, а також огороджений зі всіх боків будівельними риштуваннями.

«Що ж трапилося? – задають риторичне питання цікаві перехожі. – Закрили на реставрацію чи будуть зносити?». Ми теж зацікавилися долею легендарного героя Громадянської війни і ось що вияснили. 

30 червня – у день народження генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича Добровольчий рух ОУН погрожував відзначити цей день демонтажем пам'ятника більшовикові Миколі Щорсу. Причиною такого ставлення до історичної пам'ятки стала біографія червоного командира, який начебто боровся проти Української народної республіки. Активісти ОУН вважали, що їхні дії відповідатимуть закону про декомунізацію. При цьому вони відзначали, що демонтаж пам'ятника повинна була провести міська влада, але оскільки вона не поспішає це робити, то оунівці вирішили знести пам'ятник самостійно. В свою чергу, міська влада заявила, що не допустить таких дій. «Демонтувати пам'ятник потрібно цивілізовано, для цього слід розробити проект, адже монумент дуже великий і важкий. Не виключено, що активісти, які планують його самовільно знести, хочуть його розпиляти, адже він зроблений із бронзи», –  прокоментував тоді «Вечірці» радник мера Києва Дмитро Білоцерковець.

На захист пам`ятника виступив і відомий києвознавець Михайло Кальницький. Він зазначає, що, з одного боку, це – визначна пам'ятка українського монументального мистецтва, включена до Реєстру об'єктів культурної спадщини національного значення. Отже на нього поширюються норми законодавства про охорону культурної спадщини. З другого боку, щодо історичної постаті Щорса останнім часом зібрані нові відомості, які вказують на хибність комуністичного міфу про цього червоного командира як про "бездоганного ленінця". Стало відомо, що Щорс намагався опиратися антиукраїнським наказам більшовицької Москви, і в 1919 р. був підступно вбитий агентом ЧК пострілом у потилицю. «Тож доцільно залишити пам`ятник на своєму місці заради взаємної поваги та порозуміння наших співгромадян різного віку та різних поглядів, а біля нього встановити стенд із пояснювальним текстом», - сказав нам києвознавець.

У призначений для зносу день біля пам’ятника чергували сотні поліцейських та нацгравдійців. Проте їхня участь у протидії демонтажу не знадобилася. Керівник активістів Микола Коханівський, котрий затіяв весь «сир-бор» і прийшов у призначений час до пам’ятника, заявив тоді, що вони передумали його зносити і дають столичній владі термін – до Дня Незалежності. Напередодні цього свята лідер ОУН оголосив на своїй сторінці в Фейсбуці, що вони занесли в міськадміністрацію листа з попередженням про те, що 24 серпня о 15.00 приступлять до демонтажу кінної статуї Щорса.       

Отож, не чекаючи цього дня,  міська влада все ж закрила пам’ятник знаменом (Памятаєте, в пісні про Щорса є такі слова: «Кто под красным знаменем раненый идет?..»), але вже жовто-блакитного патріотичного кольору та огородила його будівельним риштуванням. Ці дії радник міського голови з питань благоустрою Дмитро Білоцерковець пояснив тим, що вони таким чином, за ініціативи Шевченківської рай адміністрації, захищають пам’ятник від незаконного демонтажу, оскільки самі готуються його знести. Риштування поставили начебто для того, щоб з нього провести огляд монумента і визначити обсяг робіт, на які вже начебто розроблено й план. Міськадміністрація зараз чекає остаточного рішення від Міністерства культури з питання знесення Щорса після чого за два тижні підготує відповідний проект і всередині вересня демонтує його власними силами, запевнив радник мера. 

Однак від активістів ОУН «скасування» їхнього рішення про демонтаж пам’ятника Щорсу, в якому, за їхньою заявкою, візьме участь 500 чоловік, не надходило. Тому питання: чи втримається Щорс на коні й на цей раз залишається відкритим до 15 години сьогодні…

До речі. Кінна статуя Миколи Щорса висотою близько 14 метрів установлена на гранітному постаменті висотою  6,5 метра в 1954 році. Перший президент України (1991-1994) Леонід Кравчук заявляв, що, будучи студентом, позував скульптору Михайлу Лисенку для створення образу Щорса, проте не буде суперечити щодо його знесення.  Хоча були й спростування скульптора, що Леонід Макарович не причетний до цього пам’ятника.