У Музеї Ханенків розповіли про твори мистецтва та археологічні знахідки, які вкрала росія
Захід відбувся в межах спільного проєкту музею та Спілки археологів України.
Нещодавно в Національному музеї Ханенків представили інформаційно-просвітницький проєкт «Археологічна спадщина, вкрадена росією», присвячена унікальним археологічним знахідкам та музейним артефактам, які у різний час були незаконно вивезені до росії та знаходяться там досі.
Ініціатори проєкту ВГО «Спілка археологів України» наголошують, що культурна спадщина та об’єкти матеріальної культури різних часів відіграють фундаментальну й визначальну роль у формуванні національної ідентичності, збереженні традицій та цінностей.
«Питання привласнення, вивезення, викрадення, знищення українських культурних цінностей (зокрема археологічних знахідок) представниками росії залишається актуальним і в наші дні, коли з початком війни низка українських музеїв зазнали жахливих руйнувань та пограбувань з боку російських загарбників», — розповідає Євген Синиця, голова правління Всеукраїнської громадської організації «Спілка археологів України»
Водночас він зауважив, що попри значну увагу до цієї теми з боку ЗМІ та окремих громадян, переважна більша частина нашого суспільства не усвідомлює що ці «пограбування» не окремі прикрі епізоди, а є наслідками та результатами системної багаторічної імперської політики держави агресорки, спрямованої на привласнення українських культурних цінностей.
Вивезення археологічних цінностей з України розпочалося ще у XVIII столітті і тривало протягом всього періоду існування російської імперії та радянського союзу.
На підтвердження цієї тези відвідувачам заходу продемонстрували унікальні слайди з зображенням унікальних археологічних знахідок та артефактів, привласнених росією у різний час.
Варто згадати історію старовинних мозаїк XII століття із зображенням покровителя воїнів Дмитра Солунського, яка була окрасою Михайлівського золотоверхого монастиря у Києві. Після руйнування стародавньої святині радянською владою, мозаїки були вивезені до росії, де поповнили експозиції Третьяковської галереї у москві.
Дослідники розповідають, що за розповсюдженою тогочасною практикою, їх вивезли для тимчасового показу до 750-річчя «Слова о полку Ігоревім» і відтоді вони досі залишаються там.
Схожа доля спіткала і скарб XII століття, знайдений поблизу Десятинної церкви. Нині він зберігається у Державному історичному музеї в росії.
Співробітниця Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», археологиня Анна Яненко розповідає, що така практика була досить розповсюдженою, особливо у радянський час. Чимало цінних артефактів, вилучених свого часу комуністичною владою з українських святинь, також поповнили експозиції багатьох російських музеїв.
«Час не змінює звички країни-загарбника. Прикладом тому є чергові нещодавні крадіжки — пограбовані росіянами колекції Мелітопольського, Маріупольського, Херсонського та інших музеїв», — з сумом констатує Анна.
Тему втрати музейних цінностей продовжила мистецтвознавиця Олена Живкова, заступниця директора з наукової роботи Музею Ханенків. Тривалий час вона займається дослідженням втрачених у різний час творів західноєвропейського мистецтва з колекції музею.
Усі втрачені твори живопису дослідниця розділяє на декілька основних етапів:
— Розграбування та розподілення творів, евакуйованих подружжям Ханенків в Московський історичний музей у 1915 році.
— 1925 рік — незаконне утримання в Ермітажі 10 картин з колекції Василя Щавинського, які він заповів Музею Ханенків у Києві.
— 20-30-ті — вилучення картин для продажу через «Держторг» та привласнення «залишків» державним Музеєм «Ермітаж».
— 1945-1960-ті привласнення творів, вивезених з музею та повернутих по закінченню Другої світової війни.
Олена Живкова розповіла детально про кожен з цих періодів та про твори мистецтва, які були втрачені у цей час, продемонструвавши, як доказ архівні світлини музейної експозиції та документацію. Більшість з них, і на сьогодні зберігаються в Державному Ермітажі, а у джерелах їх походження часто не вказується, про їхню приналежність до Ханенківської колекції.
З особливою теплотою дослідниця також згадала тогочасного Директора музею Сергія Гілярова, який у буремні 30-ті роки докладав надзвичайних зусиль для збереження експозиції та повернення втрачених творів живопису.
Також Олена Живкова наголосила, що попри складність проблема реституції музейних цінностей має і певні позитивні зрушення. Як приклад вона наводить відомий епізод з нещодавнім поверненням картини «Закохані» французького художника початку XVIII століття П’єра Луї Гудро, вивезеної під час нацистської окупації 1941 — 1943 років із Музею Ханенків.
Наприкінці заходу спікери наголосили, що повернення привласнених культурних цінностей має стати одним з ключових елементів компенсацій/репарацій росією після нашої Перемоги.
До теми: В музей Ханенків зі США повертається втрачений шедевр
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»