Соціологи розповіли про пріоритети українців напередодні Дня Незалежності

В Україні відбувається чимало різноманітних заходів присвячених Дню Незалежності. Інститут соціології НАН України за підтримки Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва провели тематичну прес-конференцію під час якої соціологи розповіли з яким настроєм українці святкуватимуть 25-річчя створення Держави. Що об’єднує людей в українському суспільстві.  Що складає  спільність  «Ми» і  чи змінилися цінності українців.

Загальнонаціональне опитування населення України було проведене Інститутом соціології НАН України у співпраці з Благодійним фондом «Інтелектуальна перспектива» з 13 червня по 4 липня 2016 року за квотною вибіркою, що представляє доросле населення (від 18 років). Опитування здійснювалося у всіх областях України (крім АР Крим та окупованих територій Донецької та Луганської областей) методом особистого інтерв’ю за місцем проживання респондентів. Усього було опитано 1802 особи. Похибка вибірки не перевищує 2.3%.

Зокрема, більшість населення вважає себе передусім громадянами України (60%), ще для 22% головною є ідентифікація з містом чи селом проживання, а для 7% – з регіоном проживання. Визнання первинності свого визначення як громадянина України істотно зросло вперше у 2005 році (з 44% до 55%), вдруге – у 2014 році (з 51% до 65%). Серед регіонів України визначення первинності своєї ідентифікації з громадянством України істотно переважає регіональну ідентифікацію з місцем та регіоном проживання насамперед у Західній Україні (64% проти 28%), Центральній (63% і 24%), Східній (65% і 25%). У Південній Україні загальнонаціональна ідентифікація лише ненабагато переважає  місцево-регіональну (відповідно, 46% і 39%). На Донбасі (контрольованій Україною території) загальнонаціональна та місцево-регіональна ідентифікації залишаються приблизно на одному рівні (45% та 47% відповідно).

Переважна більшість  населення України (60%) пишається тим, що вони є громадянами України, не пишаються своїм громадянством 16%.

У громадській думці населення співіснує на рівних кілька чинників, які об’єднують людей в українському суспільстві:  віра в краще майбутнє (29%), невдоволеність владою (29%), спільні труднощі життя (27%). Рік тому, у 2015 році найбільш вагомим об’єднавчим чинником суспільства  у громадській думці були «патріотичні почуття громадянина України»  – 41%. У 2016 році на цей чинник вказали  23%, проте це все ж істотно більше, ніж в усі попередні роки (8–12%). Зазначимо, що серед найменш вагомих  об’єднавчих чинників виявилися «мова спілкування» (цей чинник зазначили 7% українців), «релігія» (8%), «політичні погляди» (8%), «національна належність» (11%).  Серед змін, які сталися у громадській думці з 2002 року в питанні про об’єднавчі чинники, слід вказати  на зменшення чинника «віри у краще життя» (з 38% у 2002 році до 29% у 2016-му), зменшення ваги «спільних труднощів життя» (з 35% до 27%), «родинних та товариських почуттів» (з 28% до 18%),  «страху перед майбутнім» (з 29% до 19%), «мови спілкування» (з 23% до 7%). Натомість істотно зріс чинник «патріотичних почуттів громадянина України» (з 9% у 2002 році до 23% у 2016-му). 

Основними почуттями, які виникають у людей, коли вони думають про майбутнє України, у 2016 році  виявилися надія (44%),  тривога (38%), страх (23%) та оптимізм (22%).

Міркуючи про своє майбутнє, найчастіше  українці називають відчуття надії (46%) та тривоги (33%).

Детальніше про ціннісні пріоритети українців у 2016 році читайте тут.