Кияни закликали присвоїти Героя України Володимиру Примаченку

Володимир Примаченко. Фото з фейсбуку Героя
Володимир Примаченко. Фото з фейсбуку Героя

Полеглий захисник довгий час працював начальником відділу у місті Києві Міністерства у справах ветеранів. Утім з початком загострення війни пішов у бій.

Минулого тижня, 24 січня, на сайті Офісу президента зареєстрували петицію про присвоєння майданівцю, атовцю та учаснику російсько-української війни командиру роти 242 батальйону ТрО Володимиру Примаченку найвищої нагороди — Героя України (посмертно).

За свої 57 років війну Володимиру судилось бачити тричі. На двох останніх — він захищав суверенітет України.

Командир з позивним «Херсон» був у добровольчих військових лавах без пафосних прив’язок та казав: «Зараз у нас є можливість закінчити цю війну. Назавжди. Хто як не ми це зробить?».

Примаченко мав беззаперечний авторитет та повагу серед бойових побратимів. А за роки до повномасштабного вторгнення йому запропонували очолити київський відділ Міністерства у справах ветеранів. Він віддано та на совість робив свою справу. І як ніхто розумів, як допомогти кожному та кожній, хто тільки-но повернувся з фронту.

Володимир Примаченко на російсько-українській війні. Фото з архіву Героя
Володимир Примачекно у роки відносно мирного життя. Фото: Олег Богачук, Цензор.нет

24 лютого минулого року Володимир пішов до військкомату. Проте там чоловікові відмовили у мобілізації: мав другу групу інвалідності внаслідок війни в зоні АТО. Вийшовши звідти, він зібрав побратимів-айдарівців та добровольців, і пішов у ТрО м. Києва.

Примаченко був одним з ініціаторів та координатором створення ТрО в одному із районів столиці. До слова, там він і був командиром. І вже в другій половині дня 24-го лютого добровольці були готові до оборони Києва.

А коли наші захисники спільними зусиллями витіснили російських найманців з Київщини, Володимир вирушив на схід України, де зустрів свій найтяжчий бій.

5 червня він разом із трьома військовими з роти, якою командував, ціною власного життя зупинили ворога на позиції, де стався прорив. Це сталось під Бахмутом, де ворог і дотепер залучає всі свої резерви й контратакує.

Для своєї родини, друзів, побратимів та знайомих Примаченко вже давно Герой. Однак вони хочуть, щоб Володимир був відзначений і державою, якою горів та захищав.

Усіх небайдужих українців просять підписати петицію, яка займає не більше двох хвилин часу.

На час публікації за петицію проголосували понад 1700 людей. Однак для того, щоб Президент України Володимир Зеленський розглянув цю пропозицію, необхідно зібрати мінімум 25 тисяч голосів впродовж 90 днів.

Вічна пам’ять! Герої не вмирають…

Нагадаємо, раніше журналістка видання «Вечірній Київ» спілкувалась з двома синами Володимира Примаченка. Ми говорили про коротке, утім насичене життя їхнього батька: про роботу та відпочинок, рибалку та пробіжки, про Київ та Майдан, про війну та останню зустріч.

Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»