Сексуальне насильство на війні: як Київ допомагає постраждалим і куди звертатися

Презентація проєкту «Вистоїмо разом. Вдосконалення системи підтримки постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з війною».Фото: Олексій Самсонов
Презентація проєкту «Вистоїмо разом. Вдосконалення системи підтримки постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з війною».Фото: Олексій Самсонов

Серед постраждалих від сексуального насильства з боку окупантів є як жінки, так і чоловіки та діти.

У Києві 20 січня презентували проєкт «Вистоїмо разом. Вдосконалення системи підтримки постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з війною». Його мета — створити ефективну систему реагування на випадки зґвалтування окупантами на регіональному рівні та надати постраждалим необхідну допомогу.

Вдосконалення системи підтримки постраждалих від сексуального насильства на війні реалізують Український жіночий фонд, «Ла Страда — Україна», ЮрФем спільно з апаратом Урядової уповноваженої з ґендерної політики та Офісом Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Заступниця голови КМДА Марина Хонда заявила на презентації, що нині міська система готова до роботи з постраждалими від сексуального насильства, пов’язаного з війною.

Марина Хонда

«Раніше наші фахівці системи запобігання та протидії насильству займалися постраждалими від домашнього насильства, зараз ми допомагаємо жертвам сексуального насильства під час воєнних дій. Ми зрозуміли, що в цьому питанні підхід має бути зовсім інший. Багато хто боїться взагалі про це говорити, дуже часто сам факт визнати, що такі речі відбувалися є додатково травмуючим для людини. Під час комунікації з психологом людина відкривається лише під час 4-5-ого заняття», — розповіла Марина Хонда.

За її словами, серед постраждалих від сексуального насильства з боку окупантів є як жінки, так і чоловіки і діти. Якщо з такими людьми не займатиметься психолог, то у майбутньому це може мати дуже серйозні наслідки, в тому числі суїцидальні, тому що людині дуже важко це переживати. Втім проблема у тому, що багато хто дуже боїться про це говорити.

Багато постраждалих бояться говорити про свою проблему.

Жителі невеликих населених пунктів, де всі один одного знають, бояться, що про їхню ситуацію стане всім відомо. Але насправді все конфіденційно. Про проблему людини знають лише фахівці, які безпосередньо з нею працюють.

«Це особливий виклик, який потребує нових знань і нових спеціалістів. Саме тому наші фахівці, пройшовши необхідне навчання, показали, що готові до такої роботи і якісно працюють із відповідною категорією постраждалих», — підкреслила Марина Хонда.

Зазначимо, у Києві продовжують працювати бригади соціально-психологічної допомоги. Звернутися за допомогою постраждалі можуть у Службу довіри Київського міського центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству:

  • 15-00 (зі стаціонарного);
  • 044-272-15-00 (з мобільного).

Там постраждалі можуть отримати психологічну, первинну юридичну та правову допомогу.

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну проблема насильства стала ще більш помітною. Воно буває не лише фізичним, це і психологічний і економічний тиск. Нерідко, насильство вчиняють навіть близькі люди.

У Києві протягом минулого року на міську цілодобову Службу «Телефон довіри» надійшло понад 2,5 тисяч звернень щодо домашнього насильства. Більшість звернень були від жінок, втім нерідко за допомогою зверталися і чоловіки. Детальніше про те, як вберегти себе та рідних від насильства, читайте у матеріалі.

Юлія СЕРГЕЄВА, фото Олексій САМСОНОВ, «Вечірній Київ»