Портал «Діти війни» допомагає повертати маленьких українців додому

Точну кількість постраждалих дітей встановити неможливо через активні бойові дії. Фото: Олексій Самсонов
Точну кількість постраждалих дітей встановити неможливо через активні бойові дії. Фото: Олексій Самсонов

Платформа надає актуальну та зведену інформацію про дітей, які постраждали внаслідок війни російської федерації проти України.

В Україні продовжується інформаційна кампанія про роботу державного порталу «Діти війни».

«Цей портал створено як інструмент пошуку дітей, їх порятунку та визволення з місць примусового переміщення чи депортації», — нагадала Дарія Герасимчук, Радниця-уповноважена президента України з прав дитини та дитячої реабілітації, координаторка порталу «Діти війни».

Це єдина платформа, яка надає актуальну та зведену інформацію про дітей, які постраждали внаслідок війни російської федерації проти України (загиблі, поранені, зниклі безвісти, депортовані), та тих, кого вдалося розшукати і врятувати. Кількісні показники щодня оновлюють правоохоронні органи.

Так, станом на 20 січня, з початку повномасштабного нападу росії, в Україні загинули 459 дітей, 909 поранені, 345 — зниклі, 9103 — знайдені, 13 916 депортовані, 126 — повернуті.

Хоча, як наголошують експерти, точну кількість постраждалих дітей встановити неможливо через активні бойові дії та тимчасову окупацію частини території України.

На порталі можете повідомити:

  • про дитину, яка загубилася;
  • про злочин, скоєний проти дитини;
  • якщо ви знайшли дитину без супроводу дорослих;
  • якщо вам відомо про факт депортації дитини;
  • про примусову зміну громадянства та документів дитини;
  • про інші порушення прав дитини під час війни.

Нагадаємо, 1 серпня 2022 року в Україні розпочав свою роботу державний портал розшуку дітей «Діти війни». Його створили спеціально, щоб розслідувати злочини і врятувати тих, кого ще можна встигнути врятувати.

Платформа була створена Міністерством реінтеграції разом з Національним інформаційним бюро за дорученням Офісу Президента України.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»