Київський музей показує колекцію йорданських хрещиків
19 січня українці святкують Водохреща — день, коли Син Божий прийняв таїнство хрещення в річці Йордан. Одними з традиційних атрибутів цього свята у певних регіонах були плетені з соломи хрещики.
Йорданські хрещики — це унікальне явище в обрядовій культурі українців. На Водохреща ними прикрашали шибки вікон зсередини хати, закладали їх за образи з обох сторін, аби захистити родину та худобу.
З колекцією йорданських хрещиків онлайн знайомить Національний музей народної архітектури та побуту. В його фондах — оригінальні зразки виробів народного мистецтва. До слов хрещики були поширені локально на Лемківщині, Гуцульщині та Галичині.
ХХ ст.; солома, вирізування; 54×24 см.;
Автор: Ванько Меланія Іванівна, 1917 р.н.
Львівська обл., Сокальський р-н, с. Карів
Поч. ХХІ ст.; житня солома, фольга, вирізування, витинання; 43,5×28 см.;
Автор: Ванько Меланія Іванівна 1922 р.н.
Львівська обл., Сокальський р-н, с. Карів
Кін. ХХ ст.; житня солома, вирізування; 45×24 см;
Автор: Дацишин Теодозія Іванівна 1926 р.н.
Львівська обл., Сокальський р-н, с. Карів
Вони були солом’яні, дерев’яні, воскові, із пшеничного та житнього тіста, навіть із вапна. Зазвичай хрещики ще в давні часи робили місцеві майстри, використовуючи крихку соломку золотистого кольору. Найчастіше вони складаються з комбінації основного хреста й багатьох дрібних хрестиків, зірочок, що розміщуються вдовж рамен.
Ще на початку ХХ століття хрещики прикрашали вікна від Водохреща до Стрітення, потім їх знімали та спалювали. Однак уже в середині ХХ століття солом’яні хрещики зберігали лише протягом 2–3 днів.
Водохреща і пірнання у відкриті водойми — одна з поширених традицій, приурочених до 19 січня. Освячення води, молебні, купання, що є атрибутами свята Хрещення Господнього, нині — недоречні.
Міська влада нагадала про необхідність дотримуватися заходів безпеки та обмежень, які діють в умовах воєнного стану, та попросила киян утриматися від проведення масових зібрань та заходів.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»