Центр крові в Охматдиті: як створюють важливі резерви для дітей

Киянка Валерія побачила у Інстаграмі в своїх друзів заклик стати донором. Дівчина неодноразово здавала кров, але в Охматдиті — вперше.

У неї популярна перша позитивна група крові, тож перш ніж прийти на донацію вона передзвонила у Центр крові і поцікавилася, чи потрібні донори такої групи, бо бувало, що їй відмовляли у здачі крові через те, що запаси були достатні.

Станом на 17 січня у найбільшій спеціалізованій лікарні країни виявилося, що донори із її групою крові потрібні. Інформацію про це можна побачити на спеціальній табличці у центрі крові, а також про це пишуть у соціальних мережах лікарні.

«У базі донорів Охматдиту понад 42 тисячі осіб. Через повномасштабну війну багато хто з них служить у ЗСУ, деякі жінки за кордоном, проте з березня маємо нових донорів, які підтримують наших пацієнтів», — розповіла лікарка-трансфузіологиня, завідувачка відділення комплектування донорських кадрів Центру служби крові НДСЛ «Охматдит» Інна Вільшанівська.

Вона пригадує, як у останні дні лютого співробітники Охматдиту хвилювалися, хто із донорів до них добереться, бо тоді оголошували комендантські години на день-два, громадський транспорт їздив не за графіком, а тисячі людей покидали місто. Здивуванню медиків не було меж, коли за два дні (28 лютого і першого березня) прийшло стільки людей, що одразу ж сформувати чималий запас крові.

Березень для лікарні був важким — декілька «прильотів» неподалік комплексу. Частину маленьких пацієнтів довелося евакуювати на захід України, або взагалі за кордон, але лікарня «перегрупувалася» і навіть розширилася — почали надавати допомогу дорослим, особливо тим, хто постраждав в окупації чи від обстрілів.

«ЗОЛОТИЙ ФОНД» ДОНОРІВ

Щоб постійно мати запас крові донорами стали співробітники лікарні, а також звернулися до свого «золотого фонду», так у лікарні називають донорів, які мешкають або працюють неподалік від Охматдиту. Найважливішим стало раціональне використання крові, і зрозуміло, наявність запасу, бо в умовах обстрілів важливо було мати усі групи і резуси.

Специфіка заготівлі крові у тому, що її різні компоненти мають різну тривалість придатності — від п’яти днів до декількох місяців. Тож постійних донорів запрошують за графіком — коли терміново необхідно кров певних груп, то співробітники центру починають обдзвонювати свої контакти.

І практично всі співробітники лікарні є донорами. Серед тих, хто здає кров і Максим, він працює у відділі онкогематологічних досліджень Охматдиту. Кров здавати почав ще до повномасштабної війни, але тепер — це правило, яке він чітко притримується, адже дуже добре знає, яка велика потреба у переливаннях для маленьких пацієнтів гематологічного відділення.

МІФИ ПРО ДОНОРСТВО КРОВІ

Про те, із яким упередженням доводиться мати донорам, довелося відчути на собі Валерії. У неї є декілька давніх татуювань, через які дівчині декілька разів «розвертали» у медичних кабінетах. Хоча, за правилами, від донорства можуть відсторонити, якщо малюнок «набитий» менш ніж пів року до здачі крові.

Так, як у Охматдиті вона вперше, то у дівчини на місці взяли кров для експрес-аналізу. З’ясували, що все гаразд і запросили на процедуру. На її поширену групу крові і більший попит, ніж, як багато хто думає, рідкісні — IV чи резус-негативні групи.

У Охматдиті Центр крові обладнаний сучасним обладнанням і складається з двох зали. У одній здають тромбоконцентрат — ця процедура займає десь із годину часу. Спеціальні апарати одразу ж на місці розділяють кров та забирають тромбоцити та плазму. У іншій — здають цільну кров, але це займає 5-10 хвилин. При чому процес у центрі максимально автоматизовано.

ДРУЗІ ОХМАТДИТУ

Раціональне залучення донорів — це чітке планування. Так, щосереди у Охматдиті спільнота Агенти крові влаштовує День донора. Також намагаються прийняти чим більше людей у четвер донорів торомбоконцентрату, щоб сформувати запас, бо у п’ятницю та вихідні Центр не приймає.

«У нас є друзі у різних організаціях, наприклад, ІТ-компанії, поліцейські, працівники банків, студенти та викладачі медичного університету Богомольця, політехнічного інституту, а також одна із викладачок університету Шевченка, яка сама здає кров і залучає знайомих», — розповіла Інна Вільшанівська.

А от спонсори лікарні дбають про те, щоб у киян після донації був чай, кава та різне печиво та смаколики. За законом донор має право на додатковий вихідний до відпустки. З тих киян, які здавали кров 17 січня більшість якось «відмахнулися» від довідки, яка дає на це право, але із задоволенням брали плитки шоколаду, які вручають донорам у Охматдиті.

Цікаво, що малюнки на стінах Центру намалювали волонтери. Художники зобразили супергероїв коміксів — так хотіли показати, що кожен, хто ділиться своєю кров’ю — герой нашого часу. І ним може стати кожен, хто не має медичних протипоказань.

ДОВІДКА: НДСЛ «Охматдит» — найбільша дитяча лікарня України. Щорічно у ній виконують близько дев’яти тисяч операції, за виключенням кардіохірургічних.

У лікарні є свій Центр служби крові НДСЛ «ОХМАТДИТ», вул.Чорновола 28/1, новий корпус сектор Б.

Дні прийому: з понеділка по четвер.
Години прийому: з 9.00 до 13.00.

Наталка МАРКІВ, фото — Борис КОРПУСЕНКО, «Вечірній Київ»