Сьогодні православні і греко-католики освячують "маковійчики"

14 серпня за церковним календарем свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, а також  день семи Святих Мучеників Маккавеїв, які в 166 р до н. е. очолили повстання за віру в єдиного Бога і були за це жорстоко покарані.

Народна назва свята, безумовно, утворилася від офіційної просто за співзвучністю: Маккавеїв — Маковея — Маковія. Сприяло закріпленню назви й те, що саме в цей період достигав мак, його збирали і сушили. Етнографи не можуть сказати, в якому столітті з'явилася традиція освячувати в обереги-маковійчики, але і сьогодні, 14 серпня у Києві  можна придбати запашні букетики.

- Поєднання стародавніх народних календарних і хліборобських звичаїв із церковними православними відбулося органічно і призвело до того, що у церкві стали святити зілля: васильки (базилік), м’яту, мелісу, руту, любисток, чебрець; квіти: чорнобривці, гвоздики, майори, флокси, айстри, волове око тощо і головне — мак у маківках. Свячені трави та квіти клали у купіль дитині, щоб росла здоровою, відваром мастили скроні, щоб не боліла голова. Із свячених васильків робили кропильце, коли кропили свяченою водою молодих на весіллі або проводжали когось у далеку путь. Мак, квіти й зіллячко зберігали цілий рік за образами, щоб заварювати в разі потреби, - пояснюють фольклористи Мамаєвої слободи.

М’яту, мелісу, чебрець, васильки використовували для ушляхетнення напоїв — узвару, а особливо варенухи; на м’ятній чи мелісовій воді замішували пряники.
Дівчата й жінки, які йшли святити зілля, мак і квіти, повинні були перед тим добре попоїсти, щоб наступного року дочекатися щедрого врожаю, і не лише на мак, а й на хліб і городину, на фрукти і ягоди.

 З 14 серпня розпочинається Успенський піст: один з чотирьох багатоденних постів церковного року. Дотримується з 14 по 27 серпня включно — і завершується святом Успіння.