Реконструкція Бабиного Яру

Зараз на території  Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» до 75 роковин масових розстрілів киян фашистами ведуться активні роботи з упорядкування території та облаштування «Алеї Праведників», «Алеї Мучеників» ТА «Об`єднавчої алеї». Проектом реконструкції передбачено прокладення близько 13,8 тисячі квадратних метрів нових доріжок із покриттям гранітною шашкою та фігурними елементами мощення, облаштування 15,5 тисячі квадратних метрів газонів із трав'яним покриттям та системами їх поливу, встановлення 149 опор загального освітлення та ліхтарів, установка паркових лавок та урн для сміття – по 121 штуці.

Буде зроблено й деякі зміни в меморіальну частину заповідника «Бабин Яр». Зокрема тут знову встановлять декоративну композицію пам'яті загиблих ромів - пам'ятник «Циганська кибитка». Раніше він вже тут розміщувався, а потім був перенесений до Кам'янця-Подільського і встановлений над каньйоном на правому березі річки Смотрич. Зараз же його, після проведення консультацій із керівниками громадських організацій ромів, знову вирішили повернути на місце загибелі тисяч циган від фашистських загарбників. Кибитку виконано в натуральний розмір із кованого металу. Автор пам'ятника – видатний український архітектор Анатолій Ігнащенко. Також проектом реконструкції передбачено перенесення пам'ятного знаку розстріляним дітям на початок «Алеї праведників» та ремонтні роботи на пам'ятнику «Менора».

         Варто пригадати трішки трагічної історії. Під час німецької окупації Києва у 1941-1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів фашистами мирного населення і радянських військовополонених, особливо  євреїв та циган - за етнічною ознакою, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів (за два роки знищено понад 620 душ, серед них і відому українську поетесу Олену Телігу разом із чоловіком), заручників, «саботажників», порушників комендантської години та інших. Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941-го року там розстріляли майже 34 тисячі євреїв. Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Зокрема, 10 січня 1942 року було страчено близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, а 18 лютого 1943 року -трьох футболістів київського «Динамо»: Миколу Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка (за деякими даними частина з футболістів були членами НКВД, що і стало причиною розстрілу). Це  дало привід для створення після війни легенди про так званий «матч смерті». У 1941-1943 роках у Бабиному Яру розстріляно. У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру - приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб. У 1946 році на Нюрнберзькому процесі наводилася цифра близько 100 000, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва.

У Бабиному Яру та поблизу нього встановлено 25 пам'ятників, зокрема: радянським громадянам та військовополоненим солдатам і офіцерам Радянської армії, розстріляним німецькими нацистами у Бабиному яру, відкритий 2 липня 1976 р.; пам'ятник розстріляним євреям у вигляді менори, встановлений 29 вересня 1991 р., у 50-ту річницю першого масового розстрілу євреїв, пам'ятник розстріляним у Бабиному яру дітям, відкритий 30 вересня 2001 р. біля виходу зі станції метро «Дорогожичі»; пам'ятник жертвам нацизму біля перетину вулиць Дорогожицької та Оранжерейної з символічним зображенням концтабору та написами «Пам'ять заради майбутнього» і «Світові, знівеченому нацизмом». Апостроф у слові «Пам'ять» зроблено у вигляді латинської літери «u» («українці») зі штампом «Ost» («остарбайтери»), встановлений у 2005 р.; пам'ятник жертвам Куренівської трагедії 1961 року, встановлений 13 березня 2006 р., у 45-ту річницю катастрофи. Є також кілька хрестів: дерев'яний - у пам'ять про 621 розстріляного члена ОУН, встановлений 21 лютого 1992 р., у 50-ту річницю розстрілу Олени Теліги та її соратників; хрест на місці розстрілу 6 листопада 1941 р. архімандрита Олександра (Вишнякова) та протоієрея Павла за заклики до спротиву німецьким окупантам, встановлений у 2000 р. та інші.

Нагадаємо, на спомин про Бабин Яр проведуть лекції і дискусії.