SpaceX запустила в космос наносупутник, який створили у КПІ

Український супутник PolyITAN-HP-30 вивели на орбіту. Фото: Олексій Самсонов
Український супутник PolyITAN-HP-30 вивели на орбіту. Фото: Олексій Самсонов

Супутник розробили наукові співробітники КПІ імені Ігоря Сікорського.

У вівторок, 3 січня, у США ракета Falcon 9 компанії SpaceX Ілона Маска вивела на орбіту наносупутник PolyITAN-HP-30. Його створили українські вчені до 30-річчя незалежності України.

Запуск відбувся о 16:55 за Києвом.

Завдання супутника — провести науковий експеримент, чи зможуть теплові труби стати основним елементом систем термостабілізації космічних апаратів.

Загалом у рамках запуску з мису Канаверал Falcon 9 вивела на орбіту 114 одиниць корисного навантаження. Серед них — і український супутник.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО

Супутник у космосі може піддаватися різним температурам одночасно. Наприклад, поверхня, обернена до зірки, може нагріватись до 90 градусів за Цельсієм. Тоді як поверхня, направлена у відкритий космос, опускається до мінусових температур. Це впливає як на роботу його окремих вузлів, так і наносупутника в цілому.

Супутник обладнаний тепловою трубою з імітацією теплового навантаження на неї
Теплова труба дозволить стабілізувати роботу техніки у космосі

Супутник PolyITAN-HP-30, який сьогодні запускають у космос, обладнаний тепловою трубою з імітацією теплового навантаження на неї. Вона здатна покращити умови теплового стану внутрішніх вузлів апарата. Це дозволить стабілізувати роботу техніки у космосі і отримувати точні дані з орбіти Землі протягом тривалого часу.

«В наносупутнику PolyITAN-HP-30 теплова труба передає теплоту, генеровану імітатором корисного навантаження, на зовнішній радіатор з метою відводу її в космічний простір шляхом випромінювання. Зовнішній радіатор має спеціальну пірамідальну форму з плоскими вершинами, таким чином досягається максимальна площа теплообміну із космічним середовищем», — розповів «Вечірньому Києву» розробник та інженер з теплового режиму Костянтин Половинкін.

Розробник та інженер з теплового режиму Костянтин Половинкін

Розробник підкреслив, що експерименти з тепловою трубою є значним кроком в розвитку наносуптникових технологій та космічних апаратів в цілому. У майбутньому це дозволить суттєво масштабувати подібні експерименти у космосі.

ЯК СТВОРЮВАЛИ СУПУТНИК

Наносупутник PolyITAN-HP-30 розробляли наукові співробітники Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського. Над його створенням працювала команда до 10 осіб, серед яких — конструктори, програмісти та випробувачі.

Вартість такого супутника становить 60-80 тисяч доларів без комплектувальних систем. Плату інженери виготовили самостійно, а докупляли лише чіпи та іншу додаткову електроніку.

«Теплову трубу ми також виготовили в нашій лабораторії, зробили кілька варіантів, однак використали ту, яка підійшла за геометричними показниками», — розповів «Вечірньому Києву» очільник проєкту, голова лабораторії алюмінієвих теплових труб і наносупутникових технологій Борис Рассамакін.

Голова лабораторії теплових труб і наносупутникових технологій Борис Рассамакін. Фото: hromadske

За його словами, транспортування супутника до Нідерландів оплачував КПІ, а звідти вже доставили його у США. Зазначимо, що запуск супутника у космос на ракеті SpaceX — безкоштовний для українців.

Супутник у космосі може піддаватися різним температурам одночасно
Зовнішній радіатор має спеціальну пірамідальну форму з плоскими вершинами
транспортування супутника до США оплачував КПІ

Зазначимо, це не перший супутник українських розробників, який дістанеться космосу. 19 червня 2014 року розробники столичного «політеху» запустили у космос супутник PolyITAN-1, який досі самостійно забезпечує себе живленням й безперебійно передає сигнал на наземну станцію КПІ. Влітку 2021 року він став найвитривалішим супутником-рекордсменом, який пережив всі аналогічні апарати, відправлені спільною міжнародною місією на орбіту Землі того року.

Зазначимо, у жовтні український літак «Руслан» доставив з Європи у США вже інший супутник, який також запустить компанія SpaceX Ілона Маска.

Юлія СЕРГЕЄВА, фото Олексій САМСОНОВ, «Вечірній Київ»