У Михайлівському соборі попрощались із трьома захисниками. Фоторепортаж

Прощання з Олегом Рибальченком у Михайлівському соборі. Фото: Даша Гришина
Прощання з Олегом Рибальченком у Михайлівському соборі. Фото: Даша Гришина

Відспівували двох випускників Університету Шевченка — Олега Лєбєдєва, Олега Рибальченка, а також колишнього політв’язня — Геннадія Афанасьєва.

У першій половині дня 30 грудня у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі відспівали почергово одразу трьох захисників: Олега Лєбєдєва, Геннадія Афанасьєва та Олега Рибальченка. З першим у стінах собору прощалися о 9:30, з другим — об 11:00 і з третім — о 12:30. Усі загинули на найважчому напрямку фронту — східному.

«ЦЕ БУЛИ КРАЩІ З КРАЩИХ»

Двоє із загиблих — Олег Лєбєдєв та Олег Рибальченко — випускники Київського національного університету ім. Тараса Шевченка полягли у боях за Бахмут. Перший — здобув юридичну освіту, другий за фахом — історик.

Особисто на церемонію прощання прийшов і ректор КНУ ім. Шевченка Володимир Бугров.

Володимир Бугров прощається з Олегом Рибальченком. Фото: Даша Гришина

«Тут (у Михайлівському соборі, — ред.) ми прощаємось з двома нашими випускниками. Це люди, для яких слова про Батьківщину — не порожні. З одного боку ми пишаємось тим, що випускаємо людей, які міняють історію. А з іншого боку, так не має бути, щоби хлопці у 21 столітті віддавали своє життя, боронячи Батьківщину через дурощі та забаганки країни-ворога — росії», — коментує нашому виданню ректор.

За його словами, Олег Лєбєдєв, який загинув 23 грудня, завжди був і буде яскравим прикладом справжнього українця, професіонала та світлої Людини.

Згадує він теплими словами і Олега Рибальченка, який поліг у боях 22 грудня. Зокрема, як у 2013 році студент пішов відстоювати цінності свободи й незалежності України на Майдані. А після цього продовжив боротьбу в АТО.

Після повернення з війни Олег Рибальченко закінчив навчання та успішно працював журналістом, подорожував та встиг одружитися з коханою.

Фото Олега Рибальченка біля труни. Фото: Даша Гришина

«Його дружина, Анастасія, теж випускниця нашого університету. У такому віці вдягнути жалобу — це страшно… Щирі співчуття родині, друзям, яких в Олега залишилось багато», — важко додає Володимир Бугров.

Нині, на десятий день від загибелі, у закритій труні відспівували Героя у Михайлівському соборі. Труна була вкрита синьо-жовтим стягом, а навколо лежали великі букети живих квітів.

Більшості людей, які проводжали Олега в останню дорогу, не більше 30-ти років. Вони — друзі, однокурсники та побратими полеглого бійця.

Ніхто не стримував сліз. Люди по черзі підходили до труни, вставали на коліна, схиляли голови та мовчки прощались з Олегом.

Після відспівування Героя відбулось друге прощання на Байковому кладовищі з військовими почестями. Пізніше урну з прахом захоронять на київському кладовищі для полеглих захисників, яке невдовзі з’явиться у Києві.

ЗІБРАВ РІДНИХ, ДРУЗІВ ТА КРИМСЬКИХ ТАТАР

З 32-річним колишнім політв’язнем кремля Геннадієм Афанасьєвим, який загинув 21 грудня на Луганщині, під смт Білогорівка, прощались під звуки сирен.

Фото Геннадія Афанасьєва біля труни. Фото: Даша Гришина

Відспівували Героя у закритій труні, покритій національним стягом.

У Михайлівському соборі зібралось до двох сотень людей. Зокрема, і бойові товариші, і представники кримськотатарського народу.

Після відспівування Геннадія поховали у Вишневому, що на Київщині.

Як відомо, у травні 2014 року невдовзі після окупації Криму Геннадія Афанасьєва затримала російська ФСБ на одній з вулиць Сімферополя. Тоді чоловіка звинуватили у нібито підготовці терористичних актів. Він став одним з обвинувачених у справі так званих «терористів групи Сенцова».

Згодом кремлівський режим засудив його до семи років позбавлення волі, але через два роки його вдалося повернути в Україну в результаті обміну.

У 2018 році Європейський суд з прав людини зобов’язав росію виплатити Афанасьєву грошову компенсацію через нелюдські умови конвоювання.

Після повномасштабного вторгнення чоловік став бійцем 130 батальйону ТРО 241 бригади та мав позивний «Тор». У чоловіка залишилися дружина та 2-річна донька.

Редакція «Вечірнього Києва» висловлює щирі співчуття рідним загиблих. Розділяємо Ваші втрати і сумуємо разом з Вами.

Вічна пам’ять! Герої не вмирають…

Фото авторки

Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»