Скаржаться на утиски: ченці та священики Києво-Печерської лаври звернулись з листом до влади

Як відомо, УПЦ позбавили права відправляти богослужіння у Трапезному та Успенському соборах Києво-Печерської лаври з 1 січня наступного року.

26 грудня директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» поінформував, що остання служба у храмах Верхньої території — Успенському соборі та Трапезній церкві на території заповідника може пройти напередодні Нового року, 31 грудня 2022 року.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко під час загальнонаціонального телемарафону, сказав, що відомство рекомендуватиме не продовжувати оренду для Української православної церкви.

«Справді підходить термін закінчення оренди Успенського і Трапезного храмів у Верхній лаврі. Відповідно до нас звернувся директор заповідника щодо інформування про це питання. Ми, на виконання указу президента щодо перевірки стану використання майна лаври, рекомендуватимемо, оскільки наказати ми не можемо, таку угоду не продовжувати», — сказав Ткаченко.

За словами міністра, доки перевірку не буде завершено подальше використання храмів неможливе. Щодо угод оренди на інше майно, то, за словами Ткаченка, вони продовжать свою дію, оскільки їх термін іще не сплив.

Міністр принагідно нагадав, що у у 2013 році було укладено безстрокову угоду щодо оренди Нижньої лаври, але комісія перевірить правомірність такої угоди та використання майна.

Сьогодні, 30 грудня, на офіційному сайті УПЦ, з’явилось звернення до Президента України, керівника Кабміну та очільника МКІП під назвою: «Відкритий лист щодо порушень прав монастиря та прихожан Києво-Печерської Лаври».

Від імені ченців, священиків та парафіян у листі пишуть:

«Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра неодноразово зверталася до уповноважених органів державної влади з вимогами про повернення храмів і споруд Лаври її законному власникові — канонічній Українській Православній Церкві. Зокрема, такі звернення подавалися і щодо передачі храмів Верхньої Лаври, якщо не у власність, то у постійне безоплатне користування. Проте ці звернення були залишені без відповідей з політичних причин».

У зверненні зазначається, що у 1995 році Україна зобов’язалася «встановити правове вирішення питання про повернення церковної власності» (підпункт «XI» пункту 11 Висновку ПАРЄ № 190 (1995) від 26.09.1995 р.).

Автори листа вважають рішення ПАРЄ та зобов’язання України на їх виконання не реалізованими.

Вони також акцентують, що документи ПАРЕ «не про створення нового підрозділу Константинопольської церкви і передачі йому культових будівель, а про повернення церковного майна його релігійним організаціям, у яких воно було вилучене, в даному випадку може йтися тільки про Свято-Успенську Києво-Печерську Лавру (чоловічий монастир) Української Православної Церкви як канонічного правонаступника Лаври, заснованої прп. Антонієм та Феодосієм Печерськими».

Нагадаємо, що другого грудня Глава держави ввів у дію рішення РНБЕ, яким доручено уряду розробити законопроект щодо унеможливлення діяльності в Україні афілійованих із центрами впливу в російській федерації релігійних організацій. Також в указі президента є ряд доручень Службі безпеки України (СБУ) та Національній поліції.

СБУ провела обшуки у 19 монастирях та храмах УПЦ в дев’яти областях України. Контррозвідувальні заходи спецслужба провела у тому числі для унеможливлення використання релігійних громад як осередку «русского міра» та убезпечення населення від провокацій і терористичних актів.

27 грудня, Конституційний Суд на пленарному засіданні ухвалив рішення у справі щодо повної назви релігійних організацій, дійшовши висновку, що зміни до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» є конституційними.

Закон №5309, ухвалений у грудні 2018 року, передбачає, що релігійна організація, чий центр управління знаходиться в країні, визнаній агресором, зобов’язана вказувати це у своїй назві. Відповідні зміни також мають бути внесені до статуту організації. Після повної назви церкви із зазначенням центру управління дозволяється додавати «в Україні».

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»