У Києві шукають прості рішення для збереження життя водіїв і пішоходів
Минулого року у Києві на дорогах загинуло 129 людей, ще 1950 отримали травми в ДТП, загальна кількість яких склала майже 36 тисяч, а дитячий травматизм на дорогах зріс за рік аж на 400 відсотків. Таку статистику оприлюднив заступник голови КМДА Олексій Резніков під час зустрічі з експертами з безпеки дорожнього руху. Місто робить помітні кроки, аби зменшити аварійність, - ремонтуються дороги, впроваджуються сучасні технології на пішохідних переходах. Але дуже багато простих рішень – ще попереду.
Vision Zero та SmartCity: як зменшити смертність в ДТП
«Життя людини – найважливіше» – така політика є стандартом у розвинених країнах. Виявом цього є Vision Zero – концепція нульової смертності на дорогах, що швидко поширюється у провідних європейських країнах. Головна мета цього підходу: водії - теж люди, вони схильні помилятися, ДТП траплятимуться і далі, але через організаційні та інженерні рішення можна зменшити травматизм і смертність у дорожніх пригодах.
– Ми вивчаємо досвід Нідерландів по запровадженню концепції нульової смертності в ДТП, адже в цій країні одні з найнижчих показників смертності у ДПТ у Європі, – зазначив заступник голови КМДА Олексій Резніков. – Адаптувавши її до наших реалій, ми зможемо швидко знизити цей показник безпеки вулиць, адже Київ – місто, де ця проблема стоїть найгостріше.
Започаткували Vision Zero у Швеції ще 1997-го і за 15 років шведам вдалося скоротити смертність у ДТП удвічі. Згодом концепцію Vision Zero перейняли Велика Британія, Нідерланди і саме такий підхід може бути застосований і в Києві. А первинний аналіз ситуації з безпекою дорожньо-транспортної інфраструктури допоможе здійснити новий проект в рамках KyivSmartCity – «Розумні дороги» (rozumnemisto.org).
- В його основі – відкриті дані поліції щодо місць, де відбуваються ДТП, - пояснив «Вечірці» Сергій Єфимов, ініціатор проекту. – Після виявлення найбільш проблемних місць ми залучатимемо європейських транспортних експертів, аби за сучасними принципами проектування модернізувати наші дороги. Проект розпочався не з Києва – до нього підключені вже Маріуполь, Бердичів, тепер, після перемоги на хакатоні-1991, він пошириться на столицю.
Прості рішення: захист зупинок і острівці безпеки
А ось ще одне рішення, що має реально підвищити безпеку вже пасажирів громадського транспорту, кияни поки підтримують не вельми активно. Багато хто чув про ДТП на проспекті Степана Бандери (колишній Московський), де у тролейбусну зупинку на великій швидкості врізалася автівка, в результаті загинула жінка. Такі пригоди, на жаль, не поодинокі – вже понад 2 місяці як активісти ГО «Інститут успішного міста» зареєстрували петицію про встановлення на зупинках захисних конструкцій.
– Встановлення захисних конструкцій у вигляді невисоких металевих стовпчиків-болардів, які огороджують зону очікування – простий і надійний спосіб уникнути ситуацій, коли зупинка може перетворитися на «братську могилу», – пояснила «Вечірці» цю ініціативу Анастасія Руденко, голова ГО «Інститут успішного міста». – За міжнародними стандартами, відстань між стовпчиками має бути 1-1,5 метра, що забезпечує вільний прохід пасажирів, в тому числі на візках, але уникає потрапляння на зупинку некерованої автівки.
Що ж до таких очевидних засобів запобігання ДТП із пішоходами як острівці безпеки – поки їх в Києві годі шукати, це скоріше виключення, а ось нерегульований перехід через 6 смуг інтенсивного руху – не рідкість. До речі, в європейських містах острівці безпеки – норма, навіть для малозавантажених вулиць шириною у дві смуги в різні напрямки.
Як працює Vision Zero: кругові перехрестя і зони «30 км/год»
У дорожній інфраструктурі Vision Zero реалізується в першу чергу за допомогою елементів, що дозволяють уникнути важких наслідків при ДТП (відбійники між зустрічними напрямками, безпечні обочини, паси безпеки, велошлеми тощо) та рішень, що фізично не дозволяють водіям перевищити швидкість або здійснити небезпечний маневр.
Серед найпоширеніших – звуження смуг руху (тоді водії ведуть себе обережніше), перехрестя з круговим рухом (немає можливості розвинути велику швидкість на довгій прямій через перехрестя), підняті до рівня тротуару пішохідні переходи (фактично дуже широкий «лежачий поліцейський») і, звісно ж, обмеження швидкості. У населених пунктах Євросоюзу стандартом є 50 км/год (а не 60 км/год, як в Україні – а ще плюс можливість перевищення на 19 км/год, за що покарання – лише попередження), а у житлових зонах – 30 км/год. Лідером по запровадженню зон обмеження "30 км/год" є Париж: воно діє на третині вулиць міста, всього є понад 70 таких зон, а цими днями їх кількість ще збільшилася.