До перукарні — зі своїм генератором: директор «Чорнобиль ТУР» розповів, як підготувався до тривалого блекауту

Ярослав Ємельяненко зробив свій офіс і квартиру автономними. Фото: Олександр Галух
Ярослав Ємельяненко зробив свій офіс і квартиру автономними. Фото: Олександр Галух

Через російські ракетні обстріли кияни, як і всі українці поринули у темряву, а постійні відключення електроенергії змушують шукати альтернативні джерела для освітлення, опалення та приготування їжі.

Втім, здаватися та опускати руки ніхто не збирається. Так, відомий громадський діяч, волонтер і голова Асоціації чорнобильських туроператорів Ярослав Ємельяненко, відкрив разом з колегами у просторі Chоrnobyl HUB на Андріївському узвозі кав’ярню, де готують ароматну «чорнобильську каву» та безплатно заряджають гаджети, навіть якщо навкруги немає світла.

Крім того, він за допомогою автомобільних акумуляторів і інвертора — приладу, що може 12 вольтів перетворити на 220, зробив свою квартиру автономною. Вирішив проблеми з водою та опаленням.

Він розповів «Вечірньому Києву» про перші дні російської окупації зони відчуження, де, встановленні його агентством «Чорнобиль ТУР» камери відеоспостереження стали очима ЗСУ. Також Ємельяненко поділився, як підготувався до тривалого блекауту.

ЯК КАМЕРИ АГЕНТСТВА ДОПОМОГЛИ ЗАХИЩАТИ КИЇВ

— У лютому 2022-го камери відеоспостереження вашого туристичного інфоцентру, встановлені на КПП «Дитятки», допомогли відстежувати ситуацію з повномасштабним вторгненням рф на Чорнобильському напрямку. Що саме вдалося зафільмувати?

— Як тільки Україна прокинулась від вибухів 24 лютого, я одразу почав дивитися, що показують наші камери на КПП «Дитятки». Спочатку все було спокійно, українці заїжджали та виїжджали з зони, потім під’їхав наш БТР та гармата. Все було тихо і я заспокоївся, але через кілька годин повалила орда ворожої техніки.

Тисячі одиниць важкого озброєння, я не вірив, що їх можливо зупинити. Вся траса була забита танками, бронетранспортерами, різноманітними гарматами та вантажівками. На нашій виставці «Спротив 2022» у Chоrnobyl HUB є шматок саперського дроту. Чому наші війська одразу не підірвали заздалегідь заміновані мости, досі не зрозуміло, але розбиратися будемо після нашої перемоги.

Згодом окупанти підірвали інформаційний центр. Скріншот з відеокамери
Вся траса була забита танками. Скріншот з відеокамери

Перший тиждень ми перетворились на інформаційний штаб для СБУ та ЗСУ та повідомляли їм час проходження, кількість і тип техніки. У мене є відео, коли перші окупанти заїхали на контрольно-пропускний пункт «Дитятки» і помочилися прямо на КПП, відключили електрику та розстріляли камери. Але наші вціліли. До того ж росіяни не знали, що камери наших інфоцентрів автономні, та продовжують все передавати та записувати навіть при відключеній електриці.

Кілька днів ми з колегами цілодобово чергували біля екранів, рахували техніку, яка заїжджала. Потім окупанти напевно здогадалися, що за ними спостерігають, тож підірвали з протитанкової зброї інфоцентр, де був автономний відеосервер. Утім, інформація з наших камер спостережень усе ж таки допомогла вибити ворога з Київщини.

«НА ЧОРНОБИЛЬСЬКОМУ НАПРЯМКУ СТОЯЛИ ПІДБИТІ РОСІЙСЬКІ ТАНКИ З ХАРАКТЕРНИМ ТРУПНИМ ЗАПАХОМ»

— Коли українські військові вибили ворога з Чорнобиля, ви змогли дістатися до своїх туристичних інфоцентрів. Які враження справила на вас зона після окупації?

— На другий день після деокупації ми поїхали шукати своїх людей, хто не виходив на зв’язок. Їхали дуже довго не розмінованою територією, через річки, болота та поля. Там стояли російські танки з повним боєкомплектом, характерним запахом війни та трупів. Частину з них одразу забрали ЗСУ, підкрутили, підлагодили та пустили в роботу. Решта розбита ворожа техніка залишилася на місці, потім її по шматочку почали різати на метал місцеві жителі.

А Чорнобильські туристичні інфоцентри в зоні відчуження перетворились на руїни. Втім, всі наші маршрути залишилися. Вони розміновані та пролягають далеко від нашої лінії оборони. Тобто зону вже багато місяців можна відвідувати абсолютно безпечно.

Наші іноземні партнери, які надавали гроші та різноманітне обладнання, хочуть подивитися, що росіяни наробили в Прип’яті та на ЧАЕС, але їх не пускають. Під час війни адміністрація заборонила екскурсії у зоні.

Водночас тепер там з’явилось нове нашарування історії. Після того, як зможемо туди потрапити, будемо показувати не тільки Київське Полісся, історію 1986 року, але й події 2022-го, які тісно переплітаються. Там Радянський Союз, а тут сучасна росія, яка прагне відновити СРСР.

Правда, у самій зоні залишилось мало ворожої техніки. Основні бої за звільнення Київщини відбувалися в інших частинах області. Ворога сильно нищили від Іванкова до Поліського. Втім і там ворожої техніки майже не залишилось. Частину забрали ЗСУ, а решту розтягли місцеві жителі.

Тому вкрай необхідно зберегти ворожі танки, бронетранспортери тощо та виставляти на майданчику, наприклад на Розсосі, де був могильник радіоактивної техніки, щоб демонструвати цю навалу, яка йшла на Чорнобиль, Київську область і столицю.

ЧИМ МОЖНА ОБІГРІТИ ТА ОСВІТИТИ КВАРТИРУ ПІД ЧАС ТРИВАЛИХ БЛЕКАУТІВ

— Ярославе, вас ще знають як киянина, який найкраще підготувався до блекауту. Що для цього вам знадобилось?

— Коли раптово почалися відключення, я одразу купив автомобільний акумулятор на 100 ампер годин і пристрій для заряджання його від розетки. Викрутив з машини інвертор 12-220 вольт та зібрав все це до купи в коридорі.

Якщо відключення світла триває до 12 годин — це абсолютно робочий варіант. Але якщо світла немає багато днів, краще розводити від автомобільного акумулятора 12-вольтову мережу звичайним дротом по квартирі та під’єднати світлодіодні лампочки. Так можна жити тижнями. Якщо живити щось потужніше, наприклад холодильник чи пральну машину, потрібно мати інвертор.

Також маю 30-годинний досвід перебування у квартирі без водопостачання. Після цього я купив акумулятор води — бак з антибактеріального пластику одеського виробництва на 160 літрів за 1600 гривень. На двох людей цього баку вистачає на 10 днів, щоб підтримувати себе в чистому та ситому стані. Ще й щось попрати можна.

Важливий момент — при довгому зберіганні, вода псується. Тож кидаю у бак таблетку діоксиду хлору, який використовується для знезараження води, щоб її можна було пити.

Ці рішення звісно не роблять мене абсолютно автономним, але дають час комфортно зорієнтуватися в ситуації та перечекати ремонтні роботи з відновлення електро- та водопостачання.

Удома Ярослав встановив газовий камін. Фото з архіву Ємельяненка

— А чи є можливість зігрітися у разі відсутності центрального опалення та електроенергії?

— Я використовую сертифікований європейський газовий камін. Купив мідну трубку, вкрутив трійник в газову трубу після лічильника та під’єднав.

Працює він ідеально та обігріває приміщення близько 50 квадратних метрів. При цьому він гріє не одну кімнату, а всю квартиру. Втім, коли працює камін, необхідно поставити вікно на провітрювання.

Я заміряв тестером рівень чадного газу у квартирі і все було у нормі. Варто зауважити, що згідно з українськими держстандартами, які діють ще з радянських часів, не можна встановлювати газові прилади у житлових кімнатах, а тільки в кухні. Але ж де у цих держстандартах прописано, що в разі нападу росії ми не маємо права виживати?

Ці сучасні газові каміни зроблені в Європі саме для житлових приміщень. У випадку задуття «свічки» чи пропадання газу, вбудований автомат моментально припиняє подачу газу. Втім, в оселі обов’язково повинні бути датчики чадного газу та метану, які в разі небезпеки дадуть сигнал тривоги.

Коштує такий камін близько 140 євро, плюс у 50 євро обійдуться мідні труби для підключення. Але для його встановлення, як-то кажуть руки мають бути прямими, а в голові розуміння принципів роботи з газом. Хоча, якщо наші люди ударні безпілотники у гаражах роблять для ЗСУ, то з цим проблем не буде.

У Chоrnobyl HUB можна випити кави та зарядити гаджети

ЯК МОЖНА, А ЯК НЕ ВАРТО ОБІГРІВАТИ КВАРТИРУ

— Користувачі соцмереж публікують фото з вогнетривкою цеглою, яку кладуть на газові конфорки, щоб зігріти квартиру. Наскільки ефективне таке «опалення»?

— Зрозуміло, що цегла нагрівається, тримає та віддає тепло. Але коефіцієнт корисної дії цього процесу дуже низький. Ви спалите багато газу, а прогрієте лише кухню.

Також є варіант із металевою трубою, яку оснащують невеликим вентилятором і кладуть на газову плиту. Вона працює як теплова пушка. Такий варіант краще за цеглу, але знов таки, на обігрів за допомогою труби піде багато блакитного палива.

— А чи є варіанти обігріву квартир, оснащених електричними плитами?

— На жаль, для людей, будинки яких не підключені до центрального газопостачання, обігрітися буде проблематично. Єдиний вихід купляти великий балон для пропан-бутану та під’єднувати його до газового каміну.

Однак газу в балонах вистачає всього лише на кілька днів до перезаправки. Тому підняти його сходами на верхні поверхи, коли не працює ліфт, зможе лише сильна та здорова людина.

Але є рішення і для цієї проблеми. На балконі можна встановити лебідку, яка може працювати як вручну, так і від акумулятора. Це набагато зручніше, ніж тягнути на спині балон із газом. Але такий механізм — на випадок справжнього виживання.

До того ж я насторожено ставлюся до зрідженого газу, навіть сертифікованого. Мені не подобається коли у квартирі є балон такої потужності, що можна зруйнувати все приміщення.

— А скільки часу можна протягнути у такому автономному режимі?

— Блекаут у нашій багатоповерхівці на Оболоні тривав три з половиною доби. Весь цей час ми комфортно «просиділи» на двох свинцево-кислотних автомобільних акумуляторах і газовому каміні.

Холодильник вмикав через кожні 12 годин на 30 хвилин, бо більше «кислотна» батарея не потягне. Тримати низьку температуру також допомагали акумулятори холоду, які у мене лежать як у морозилці, так і в загальній камері.

На четвертий день автомобільні акумулятори розрядилися. Я намагаюся повністю їх не розряджати, щоб вони не зіпсувалися. Тож один акумулятор я поставив у машину, щоб він заряджався під час руху, а інший відвіз на зарядку до друзів, у яких уже було світло.

Наразі я замовив у Китаї нові літієві акумулятори, які зможуть працювати без підзарядки цілий тиждень. До речі, кожен повинен мати запас питної води, їжі, ліків тощо, щоб протриматися тиждень. Саме за цей час буде розуміння того, що робити далі, залишатись на місці чи виїжджати.

Зі своїм генератором — до перукарні. Фото з архіву Ярослава Ємельяненка

«Я ТЕЖ МОЖУ ХОДИТИ З ЛІХТАРИКОМ ПО КВАРТИРІ, АЛЕ НЕ РОБЛЮ ЦЬОГО ПРИНЦИПОВО»

— Сонячні батареї на балконі здатні додати автономності оселі?

— Нормальна система з сонячними панелями коштує від півтори тисячі доларів. Звісно, якщо живеш за містом на своїй ділянці у приватному будинку, то без питань, треба використовувати сонячну енергію. Але якщо ти мешкаєш у багатоповерхівці, ще й вікна виходять у темний двір, то сонячні батареї дадуть лише 10-20% своєї потужності.

В ідеалі, панелі облаштовують двигунами, які їх повертають слідом за сонячними променями. У зимову похмуру погоду, великого ефекту від сонячних батарей не буде. Навіть якщо домовитись з усім будинком та встановити панелі на даху будинку — все одно площі даху не вистачить, щоб живити всі квартири. Сонячні батареї можуть бути тільки як допоміжна система.

— Ну хоч мобільний телефон зарядити сонячна панель допоможе?

— Так сонячну енергію можна використовувати для зарядки. Потрібні панелі, сонячний інвертор, акумулятор. Але це за умови, що ви розмістили панелі на сонячній стороні будинку та буде сонячна погода.

Є набагато цікавіше рішення, щоб зарядити телефон у надзвичайних умовах. Наприклад, за допомогою елементу Пельтьє. Він розміром з пачку цигарок. Це термоелектричний перетворювач, який складається з двох частин. Одну — треба нагріти, іншу — охолодити. Після чого він видає достатньо потужності, щоб зарядити будь-який смартфон.

— А якщо у разі нових російських ракетних атак у столиці на тривалий час зникне не тільки світло й зв’язок, але й вода, газ та опалення?

— Так, водо- та газопостачання може припинитися, але резервні генератори, вже закуплені. Тобто відключати воду чи газ на місяць ніхто не буде. Навіть якщо повністю буде знищена енергосистема, за допомогою генераторів і каністр із паливом, усе працюватиме, хоч і не в повному об’ємі.

Втім, я розглядаю варіант, якщо, наприклад, відключення світла триватиме близько місяця, поїхати до друзів у Київську область, які мешкають у приватному будинку. Вони мають генератор і свердловину з водою. Такий запасний варіант, треба всім продумати заздалегідь.

Утім, я впевнений, що ми з гідністю пройдемо всі труднощі. До того ж війна — це привід познайомитися нарешті з сусідами, хто цього досі ще не зробив, привід частіше спілкуватися з друзями та родичами. Об’єднавшись, набагато легше вижити, бо у сусіда може бути те, чого не має у вас і навпаки. Ця комунікація справді рятує.

Інвертори для українських захисників

Я теж можу ходити з ліхтариком по квартирі, але не роблю цього принципово. Для мене це важливий психологічний момент, коли не дивлячись на російський терор, я не ламаю свій звичний спосіб життя, та не дозволяю зруйнувати мої плани. Тому захожу у ванну й вмикаю світло звичайним вимикачем, навіть коли немає центрального електропостачання.

Так само роблю це у вітальні чи спальні. Я краще тиждень витрачу, щоб зробити автономну систему, але буду жити так, як раніше. Можливо, так я борюся зі стресом, коли невідомо, що буде далі й тому чіпляюся за побутові зручності та дрібнички. Хай там що, але коли виходить втілювати заплановане, мені стає набагато краще.

Саме тому, коли мені передзвонили з перукарні й сказали, що не зможуть прийняти через відсутність світла, я приїхав до майстра зі своїм генератором і кабелями. Трохи помучився, бо з генератора злетів патрубок і потік бензин, довелось відремонтувати. Але врешті-решт підстригся, як і планував. З одного боку — це ідіотизм витрачати такі ресурси на стрижку, з іншого — я не порушив свій графік, і психологічно почувався краще.

Ми воюємо з абсолютно неадекватним монстром, але ми дуже злі, згуртовані й обов’язково переможемо.

Раніше депутат Київради Тарас Криворучко розповів про «принади» життя на 19 поверсі під час вимкнень електроенергії.

Олександр ГАЛУХ, «Вечірній Київ»