У Кирилівській церкві заспівають хорові твори Миколи Дилецького

Кирилівська церква. Фото: Клуб мандрівників
Кирилівська церква. Фото: Клуб мандрівників

Постать киянина відіграла значну роль у становленні музичної культури України XVII-XVIII століття та розповсюдженню традицій багатоголосного співу.

23 грудня о 17.00 в Кирилівській церкві відбудеться концерт «Разом. Дилецький». Цікаву концертну програму з перлин українського барокового багатоголосся представить колектив Барокового аматорського хору Б.А.Х. та професійний ансамбль «PARTES».

Музичний проєкт створений фундацією «Musica Sacra Ukraina».

Афіша заходу. Фото зі сторінки проєкту

На думку ініціаторів концерту, партесні концерти належать до однієї з найяскравіших сторінок українського музичного бароко.

«Саме партеси краще за все втілять наше очікування перемоги. Серце програми концерту — це „Воскресенський канон“ Миколи Дилецького. Співатимемо, щоб вкотре утвердитись: через що б ми не проходили, настануть дні, осяяні переможним світлом», — переконані учасники колективу.

За словами організаторів, дата концерту обрана невипадково. Саме у цей день виповнилося б 95 років від дня народження видатної української музикознавиці та професорки Ніні Герасимовій-Персидській, яка свого часу майже заново відкрила слухачам твори цього композитора.

«Ніна Олександрівна — легенда для кожного українця, який займається музикою. Без її музикознавчих праць, наукових відкриттів і впливу як педагога ми звучали, слухали та розуміли б значно бідніше. Вшануємо її пам’ять, заспівавши твори Миколи Дилецького…», — розповідають учасники концерту.

Твори Миколи Дилецького виконуються не дуже часто. Фото зі сторінки проєкту.

Дилецький Микола Павлович (1630–1690) — композитор, музичний теоретик, диригент, педагог.

Народився у Києві. Закінчив Віленську єзуїтську академію, продовживши навчання у Варшаві. Працював регентом церковного хору і вчителем хорового співу в Києві, Вільно (Вільнюсі) та інших містах. Автор концертів та численних церковних композицій.

У 1675 у Вільно написав польською мовою трактат «Грамматика пѣнія мусикійскаго», яка містила відомості з теорії музики, композиції партесного співу. Вважається, що у цьому творі узагальнено досвід українського церковного співу попередніх століть та музики барокового стилю.

На думку музикознавців, Микола Дилецький добре засвоїв європейську музичну композиторську техніку, пристосувавши її до рідного середовища. Відстоював провідну роль пісні в процесі «омирщення» церковної музичної грамоти. Як просвітник стояв біля колиски нової національної освіти та мистецтва.

Тож, виконання творів музичної спадщини композитора є чудовою нагодою для тих, хто хоче пізнавати себе та Україну через музику.

Адреса: вул. Олени Теліги, 12

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»