«Коли немає гувернантки»: у Києві презентували книгу для самоосвіти

Під час презентації нового видання книги В.Курінського «Коли немає гувернантки». Фото: Сергій Марченко
Під час презентації нового видання книги В.Курінського «Коли немає гувернантки». Фото: Сергій Марченко

Методика самоосвіти Валерія Курінського дала змогу зробити об’ємним життя тисяч людей.

Скрипаль за освітою, отриманій у Київській консерваторії, Валерій Курінський все життя вів діяльність з маловідомою більшості назвою — автодидакт. Сьогодні у моді «особисті коучі». Так звуть професіоналів у певній сфері, які беруться мотивувати на досягнення обговорених цілей. Комусь вони стають у пригоді, а комусь — ні. Але автодидактика Валерія Курінського, це пробудження самою особистістю талантів, які закладені від природи й Бога. Вчитись все життя для того, щоб зробити його багатогранним, цікавим. Саме про це книжка Курінського «Коли немає гувернантки», яку презентували в столиці.

Книга В.Курінського «Коли немає гувернантки»
Люди, на яких вплинули праці та досвід самоосвіти Валерія Курінського.

Попри ризик сидіти у темряві через відключення світла та проливний дощ, у хабі на Хрещатику, 25, був заповнений зал. Тут зібрались і ті, хто прийшов за своєю першою книжкою від Валерія Курінського, але здебільшого ті, хто вже сам став для себе автодидактом, хто пройшов шлях змін і здивував сам себе.

«Я — хлопець з села, став студентом фізичного факультету КНУ і випадково побачив оголошення про лекцію Курінського про вивчення іноземних мов. Друзі запитували мене, для чого мені німецька… Для чого ці лекції, на які треба купу часу. Але я подумав, що у школі так і не здолав іноземну мову, то ж варто спробувати. За два роки я вже робив синхронний переклад німецькому фізику, який приїхав до нас в університет», — поділився своєю історією Ігор Спичак.

Іван Степурін, директор видавництва «Самміт», яке випустило у світ книгу «Коли немає гувернантки» називає Валерія Курінського «маестро». Й так згадує його: «Багатогранність особистості та знання мов дозволяли Маестро спілкуватися з відомими людьми: для газети „Вечірній Київ“ брав інтерв’ю у казкаря Джанні Родарі, листувався з головою Спілки письменників Німеччини Райнером Кіршем щодо перекладів творів Мандельштама».

Валерій Курінський, музикант, автодидакт, вчений.

Валерій Курінський народився на Донеччині, у Покровську, в 1939-му. Він — дитя війни. Пережив з батьками евакуацію у трудовий табір у Австрії. Він міг би до кінця життя згадувати лише біду: як мерз, як сім’я поневірялась… Але він згадав, що саме тоді у нього пробудилось бажання опановувати інші мови, італійський солдат звернувся до малого, як до свого сина, ласкавим словом: «Бамбіно!» Такі поштовхи отримує в житті кожна людина. Тільки одних вони спонукають до руху і змін, а в інших — згасають на полицях пам’яті.

Актриса Наталя Полтавець та донька Валерія Курінського Анастасія виконують його романс «Канарейка».
Книги Валерія Курінського і у воєнний час потрібні людям.

Курінський був енциклопедистом, але не «засушеним», який всіх повчав. Він був Моцартом у пробудженні бажання вчитись. Він створив методики самоосвіти й розповідав про них не просто на лекціях, а у своєму «Театрі думки».

Курінський кілька десятиліть збирав свої глядачів на київських сценах. Це була справжня феєрична подія на пострадянському просторі. Виступи Маестро, були не тільки філософськими, науковими, в них завжди була присутня музика Курінського — скрипка, фортепіано. Він був знайомим з видатними виконавцями та композиторами-авангардистами. І всі, хто прийшов на презентацію книжки, згадували, що Валерій Курінський для них відкрив самоцінність особистості.

Кобзар Тарас Компаніченко поділився своїм досвідом розвитку завдяки спілкуванню з В.Курінським.

Кобзар Тарас Компаніченко розповів, як випускником школи та студентом з друзями створив «громаду», яка читала заборонені книжки, відкривала іншу Україну в тодішній урср. Саме Курінський дав молоді приклад свободи думки, зізнався Компаніченко.

Триста років тому жив великий філософ Григорій Сковорода, який все життя займався самопізнанням та пізнанням світу. Валерій Курінський — приклад сучасного українського філософа і вчителя, відкривача людини в людині, який вчив, як зробити своє життя «об’ємним», розширити горизонти та світи.

Він пішов з життя у 2015-му, але його друзі, учні, послідовники, дружина Леся та доньки Антоніна й Анастасія, онука Юлія, продовжують друкувати й популяризувати спадок Курінського, який відкриває багатогранність кожного. Він нагадує, що людина створена Богом за його образом, а тому має використовувати свої божественні дари.

***

Валерій Курінський — філософ, музикант, педагог. У музичному спадку Курінського — понад 500 пісень, включаючи пісні до близько 60 художніх кінофільмів.

У вересні столиці презентували «Невідомі периферії Києва. Південне Лівобережжя» — видання про історію розбудови Дарницького району столиці.

Книжка вийшла у серії «Невідомі периферії Києва», що розповідає про історію розбудови колишніх київських околиць, які вже давно сприймаються як органічні частини міста.

Усі фото Сергія Марченка та Івана Степуріна

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»