Проблеми з повітрям у Києві типові для мегаполісів, — інтерв’ю з Олександром Возним

Про це наше видання говорить із начальником Управління екології та природних ресурсів Олександром Возним.Він розповідає про діагностику повітря, аналіз даних та найбільших його забруднювачів.

— Київрада проголосувала за проєкт рішення про «Програму державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря агломерації міста Києва». Поясніть, будь ласка, чим важлива ця програма для киян?.

— Перед усім мова йде про розширення системи моніторингу у місті. У мешканців столиці з’явиться більше достовірних джерел інформації про стан повітря у місті. Передбачено також поступове збільшення кількості референтних (високоточних) пунктів моніторингу атмосферного повітря — із 5 до 17 впродовж чотирьох років. Таким чином, у нас з’явиться можливість рівномірно розподілити пункти спостережень по території усього міста та на постійній основі отримувати комплексну інформацію про стан атмосферного повітря у Києві.

Крім того, у столиці буде можливість виявити більше локацій із забрудненим повітрям, та розробляти місцеві плани поліпшення якості повітря, а у майбутньому допоможе нам працювати із прогнозуванням стану повітря у місті.

Також додам, що прийняття Програми є вимогою законодавства. Вона була розроблена на виконання відповідної постанови Кабінету Міністрів України. Після її розробки, Програма була затверджена Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, і ось тепер її затвердила своїм рішенням Київрада.

— Чи входять в цю програму території за межами столиці -території столичної агломерації?

— Програмою передбачено установку пунктів моніторингу атмосферного повітря саме на території міста Києва — слідкувати за станом повітря ми будемо в усіх 10 районах столиці.

— Яке ще обладнання потрібно встановити у місті для завершення комплексу робіт? Як оброблятимуться дані й як використовуватимуться?

— Якщо говорити про сучасний підхід до моніторингу якості повітря, то варто нагадати, що станом на зараз у Києві діє мережа з 5 референтних (високоточних) пунктів спостережень за станом атмосферного повітря європейського зразка, за яку відповідає саме Управління екології та природних ресурсів КМДА.

Системи з аналогічним принципом роботи працюють у Лондоні, Парижі, Мюнхені та інших європейських містах. На пунктах в автоматичному режимі вимірюється пил у трьох фракціях (РМ1.0, PM2.5 та PM10), діоксид азоту, діоксид сірки, оксид вуглецю, аміак, приземний озон, сірководень та формальдегід, а також метеорологічні показники. Всі дані фіксуються щохвилини, зберігаються на сервері та виводяться у зручному для користувачів форматі на сайті asm.kyivcity.gov.ua.

Наприкінці 2021 року у всіх районах міста на додачу до референтних були розміщенні понад 40 індикативних пунктів. На відміну від датчиків громадського контролю, встановлені містом пункти аналізують повітря за більшою кількістю показників, є сертифікованими, більш точними та інформативними. Вони аналізують повітря за такими показниками як пил (РМ1.0, PM 2,5 і PM10), діоксид сірки, оксид азоту, озон, сірководень, летючі органічні речовини. Дані з обох видів пунктів моніторингу доступні користувачам застосунку «Київ Цифровий».

Як ми вже сьогодні згадували, Програмою передбачається розширення кількості референтних (високоточних) пунктів до 17 одиниць. Це дасть можливість отримувати комплексну інформацію про стан атмосферного повітря в Києві.

— В яких місцях встановлюватимуть пости моніторингу і чому саме в них?

-Рішення про місця розташування пунктів моніторингу атмосферного повітря приймалося колегіально спеціальною робочою групою за участі профільних фахівців та громадськості з урахуванням вимог постанови Кабміну та наказом МВС. Основна задача — отримання комплексної інформації про стан повітря в Києві, максимально охопивши при цьому територію усього міста. При визначені локацій враховували основні дорожні магістралі та території в зоні впливу підприємств.

— Чи отримає місто вплив на забруднювачів повітря, маючи всі дані, і які будуть важелі впливу?

-Передусім ми маємо отримати повну картину по ситуації з атмосферним повітрям у столиці, після цього проаналізувати цей масив даних і вже потім напрацювати програму поліпшення, яка буде включати в себе ті чи інші рекомендації. Якщо порівнювати це з медициною, то перш ніж переходити до лікування, дуже важливо поставити правильний діагноз — зрозуміти, чи взагалі потрібна медична допомога і якщо потрібна, то яка саме.

Повертаючись до стану атмосферного повітря в Києві, хочу зруйнувати міф про те, що в нашому місті повітря поганої якості. Навіть тих даних, які у нас є, достатньо, аби стверджувати, що повітря в Києві нормальне, а ті проблеми, які у нас є, типові для будь-якого мегаполіса, включаючи європейські столиці.

За нашими даними, з початку 2022 року переважну більшість днів рівень забрудненості повітря у столиці коливався на рівні «низький» або «дуже низький». Відповідно, якість повітря була доброю або дуже доброю.

— Назвіть, будь ласка, основні підприємства-забруднювачі у Києві й чим саме вони небезпечні, зокрема Маргариновий завод?

— Перед тим, як дати відповідь на ваше питання, хочу нагадати, що за дослідженнями вчених, у мегаполісі 60-80% викидів забруднюючих речовин припадає на пересувні джерела забруднення, тобто транспорт, решта — на стаціонарні. Тому не варто переоцінювати вплив підприємств-забруднювачів на загальну ситуацію з повітрям.

Якщо говорити про підприємства, які здійснюють найбільше викидів у повітря у Києві, то це ТОВ «Євро-реконструкція», ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, завод «Енергія» та Бортницька станція аерації. До речі, хотів би розповісти вашим читачам, що зараз команда Управління екології та природних ресурсів КМДА працює над реєстром викидів забруднюючих речовин. Коли ця робота буде закінчена, і коли дозволить безпекова ситуація, кожен киянин зможе в режимі онлайн побачити карту, на яку будуть нанесені усі підприємства, які мають дозволи на викиди. Також там буде детальні інформація про обсяг викидів, строк дію дозволу тощо.

— Які кошти і за який період має використати місто для її втілення й успішної роботи?

— Програма розрахована до 2024 року включно, її фінансування відбуватиметься за рахунок місцевого бюджету. Передбачається, що щороку система моніторингу повітря буде розширюватися на три високоточних пункти.

Однак, варто не забувати, що зараз ми живемо в умовах воєнного стану, коли все динамічно змінюється, а економічна ситуація є дуже непростою.

Зі своєї сторони можу запевнити, що команда Управління екології та природних ресурсів буде робити все від нас залежне, аби Програма була реалізована у повному обсязі і у встановлені строки.

«Вечірній Київ» повідомляв, що світовий рейтинг якості повітря тепер формуватиметься також з даних, офіційно наданих Києвом. Київська міська система моніторингу повітря відтепер є одним із джерел даних на сайті міжнародної компанії «IQAir». Офіційні дані про якість повітря в Києві нині доступні користувачам сайту міжнародної компанії, що формує світовий екологічний рейтинг.

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»