КСУ звільнив трьох суддів: усі вони замішані у скандалах

Конституційний суд України звільнив з посади трьох суддів, які самостійно подали заяву про відставку. Про це повідомляє пресслужба КСУ.

Йдеться про Ірину Завгородню, Сергія Саса та Ігоря Сліденка. Рішення про звільнення ухвалили 7 грудня на спеціальному пленарному засіданні.

Усі троє суддів отримали посаду за квотою Верховної Ради. У Сліденка та Саса повноваження закінчувалися у березні 2023 року, а у Завгородньої — у вересні 2027-го. Жоден з них публічно поки не пояснив причин свого рішення.

ЩО ПРО НИХ ВІДОМО

Ірина Завгородня родом з Луганської області. Професійну діяльність розпочала у 1985 році в Краснолуцькому міському народному судді на посадах секретаря та секретаря судових засідань. У Києві почала працювати з 1999 року на посаді судді Залізничного районного суду. Була суддею Вищого спеціалізованого суду України. В КСУ потрапила у 2018 році.

У 2020 році Завгородня не задекларувала майна на суму понад 615 тисяч гривень (на той час це було 77 тисяч доларів). Ідеться про автомобіль Land Rover 2012 року випуску, який належав її чоловіку. Він же у 2018 році придбав квартиру в Києві на 54 квадрати за 1,3 мільйона гривень та паркомісце вартістю 149 тисяч гривень. У Національному агентстві з питань запобігання корупції зазначили, що офіційно таких коштів він не мав.

Згідно з декларацією дружини-судді за 2019 рік, Завгородній отримав за 2019 рік тільки 75 тисяч гривень пенсії від Пенсійного фонду в Москві, заявили журналісти Bihus.Info. Нині декларації суддів закриті для публічного доступу.

Сергій Сас народився у селі Єрмолаївка в Красноярському краї в росії. До того, як стати суддею, Сас трудився народним депутатом України. З 2006 по 2014 рік був заступником голови фракції «Батьківщина» у Верховній Раді.

Сас запам’ятався тим, що критично висловлювався проти земельної реформи, яку тоді лобіювала команда Зеленського. У 2020 році він закликав «не дозволити позбавити українців національного багатства, створення великих латифундій, а також не допустити позбавлення права власності громадян України на землю». Цікаво, що ці заяви дуже перегукувалися із заявами «Батьківщини». Зазначимо, станом на кінець листопада 2022 року КСУ досі не виніс остаточного рішення щодо конституційності закону про відкриття ринку землі.

Ігор Сліденко родом з Вінниччини. До призначення в КСУ був викладачем в університетах і радником в Інституті законодавства Верховної Ради. Прославився через свою неетичну поведінку.

У 2020 році НАЗК офіційно звернулося до КСУ з проханням притягнути Сліденка до дисциплінарної відповідальності та звільнити його. Втім у результаті судді не проголосували за включення цього питання для розгляду на спеціальному пленарному засіданні.

У зверненні НАЗК навело кілька прикладів. Зокрема, на брифінгу тодішнього голови КСУ Тупицького Сліденко у специфічній формі заявив про своє небажання приходити до НАЗК з приводу своєї декларації:

»…Це приниження для судді, будь-якого судді, це приниження приходити в орган, який створено законом «ад хок», я маю на увазі НАЗК, який не є конституційним органом, зауважте, Він не створений конституцією. Таких органів можна наплодити 3 десятка по любому поводу. Це приниження для судді ходити до них туди, але я повинен був це зробити…».

Також після ухвалення рішення від 27 жовтня 2020 року про скасування відповідальності за брехню посадовців в деклараціях, суддя надіслав працівнику НАЗК, який раніше вручав йому протокол, лист з погрозами на французькій. Його переклад українською такий:

«А тепер, сказав Атос, загортаючись у плащ і надягаючи капелюха, тепер, коли я вирвав у тебе зуби, гадюко, кусайся, якщо зможеш! Олександр Дюма. Три мушкетери. P.S. Тож мерсі, панове, і передайте мій привіт пану Н.»

У квітні 2021 року Сліденко заявив, що написав заяву про свою відставку через тиск з боку Офісу президента.

«7 жовтня мені зателефонували і сказали, що я повожуся неправильно. 8 жовтня я написав заяву про відставку. Тому я маю моральне право говорити про ці речі (тиск на суд — ред.). Вона знаходиться в суді, її має розглядати суд», — розповів він.

Розповідати, хто саме на нього тиснув, Сліденко відмовився, але уточнив, що дзвінок був з ОП. Помічник глави Офісу президента Михайло Подоляк в коментарі РБК-Україна сказав, що ніякого дзвінка з Банкової не було.

Зазначимо, у жовтні голову Касаційного господарського суду Верховного Суду України Богдана Львова з російським громадянством не змогли звільнити з посади. За даними журналістів, суддя отримав російський паспорт у 1999 році, а у 2012 році оновив його по досягненню 45-річчя.

Юлія СЕРГЕЄВА, «Вечірній Київ»