Топ-10 університетів за результатами вступної кампанії, що отримали додаткове держзамовлення

Топ-10 університетів  за результатами вступної кампанії, що отримали додаткове держзамовлення

Нова  модель розподілу місць держзамовлення залежно від преференцій сильних абітурієнтів не призвела до «перекосу» на користь київських вузів. Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі заявила Інна Совсун, заступник міністра освіти і науки України.

 - Результати демонструють, що місця зосередилися у сильніших університетах, але побоювання, що всі місця зосередяться у Києві, були дещо перебільшеними. Ми бачимо, що більше половини у топ-20 – це не київські університети, – зазначила Інна Совсун. Вона нагадала, що за логікою нової моделі розподілу більше місць отримував той вуз, куди подали документи більше абітурієнтів з високими балами.

Серед топ-10 університетів, які отримали найбільше зростання – Львівська політехніка, КНУ ім. Т.Шевченка, КНЕУ, Харківський національний університет ім. Каразіна, Київський національний торгово-економічний університет, Львівський національний університет ім. Франка, Кам’янець-Подільський національний університет, Чернівецький національний університет ім. Федьковича, КПІ та Києво-Могилянська академія. У другій десятці ще більше регіональних вузів, серед лідерів – Луцький національний технічний університет, за ним – Київський національний лінгвістичний університет та Східноєвропейський університет ім. Лесі Українки.

Інна Совсун нагадала, що ці дані відображають саме те, скільки місць університети отримали за результатами розподілу. Кількість вступників стане відомою лише після того, коли майбутні студенти зроблять свій вибір і принесуть оригінали документів.

За попередніми підсумками моніторингу вступної кампанії активістами громадської мережі «ОПОРА», найбільше проблем цього року виникло з технічних причин. Це, зокрема, перебої у роботі електронної системи подання заяв через велику кількість відвідувань протягом перших днів вступної кампанії. Друга проблема – нестабільність і незрозумілість умов прийому, інколи саме через зміни в останній момент.

Водночас, відзначають громадські спостерігачі, цього року відбулися позитивні зміни у частині об’єктивного і рівного доступу до вищої освіти. Це, зокрема, скасування всту пупоза конкурсом та цільових направлень, на які раніше виділяли відповідно 25% і до 75% бюджетних місць. Відтак цього року випускники отримали більші шанси вступити за результатами конкурсного балу.

- Друга позитивна тенденція – адресність держзамовлення. Хоча вона тісно пов’язана з обсягами держзамовлень минулого року, 25% тих місць вуз отримав завдяки абітурієнтам з високими балами, – зазначила Наталія Радиш, експерт Громадянської мережі «ОПОРА».

Інна Совсун додала, що цього року до українських університетів зарахували близько 100 вступників із Криму – у межах квот у визначених університетах.