Сьогодні у Києві згадують жертв Голодомору-геноциду
Цьогоріч пам’ятна дата припадає на 26 листопада і кампанія на вшанування проходитиме під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!».
В останню суботу листопада в Україні вшановують жертв Голодомору.
Українці пережили декілька штучних масових голодів у 1921-1923 і 1946-1947 роках та Голодомор-Геноцид у 1932-1933 роках.
Цього року ми вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Через дев’ять десятиліть після Голодомору-геноциду проти українців знову застосовують геноцидні практики.
У нинішній війні Росія переслідує ту саму мету, що й під час Голодомору 1932–1933 років — знищення української ідентичності та української нації. І тоді, і нині Росія намагається зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал. Сталін у XX столітті та Путін у XXI зробили вибір на користь геноцидів, бо інші методи упокорення українського народу не спрацювали.
Пам’ятаємо злочин сталінського геноциду та його жертв. Єднаємося, тому що єдність є запорукою нашої перемоги. Роз’єднаність і непорозуміння стали причиною втрати українцями власної держави у 1920-х, її окупації більшовиками і вчинення злочину геноциду. Але зараз Україна і світ — інші. Ми маємо власну державу та Збройні сили, підтримку світу, військову, фінансову, дипломатичну допомогу. І найголовніше — згуртованість народу. Тому ми вистоїмо й переможемо.
«90 років тому Радянський Союз вчинив жахливий злочин проти українців — Голодомор, — написала заступниця голови КМДА Марина Хонда. — Протягом 1932-33 років, від голоду в Україні загинули десятки мільйонів людей. Точні цифри досі залишаються невідомими, бо москва намагалася попри все приховати свої злочини, заперечуючи голод.
Але те, що масштаби були жахаючими — не викликає сумнівів. За деякими даними, навесні та влітку 1933 року, в Україні від голоду щохвилини помирало 20 людей.
Це був геноцид, який мав на меті знищити якомога більше українців. І зараз москва чинить новий геноцид, але вже в інший спосіб — ракетами намагаються занурити нас у темряву, холод та новий голод.
Але як не вдалося в них зламати нас тоді, так нічого не вийде і зараз. Ми обов’язково вистоїмо та переможемо».
У столичних закладах культури проходять заходи, присвячених 90-тим роковинам Голодомору.
26 листопада з 9:00 до 15:00 в Публічній бібліотеці ім. Лесі Українки для дорослих триватиме тематичний огляд «Голодомор в Україні: злочин влади — трагедія народу».
26 листопада о 17:00 в Київській Опері (вул. Межигірська, 2) відбудеться концертна програма з творів українських композиторів «Молитва Катерини». У програмі звучатимуть: кантата-поема Левка Ревуцького «Хустина» на слова Тараса Шевченка, «Молитва Катерини» Івана Карабиця на слова Катерини Мотрич та «Сім останніх слів Ісуса на Хресті» для симфонічного оркестру Олександра Родіна.
27 листопада о 16:00 відбудеться концертна програма Муніципальної академічної чоловічої хорової капели ім. Л. М. Ревуцького у храмі Святого Василя Великого Української греко-католицької церкви. Вхід вільний.
До 30 листопада у Київській молодіжній бібліотеці (вул. Л. Толстого, 49) триватиме виставка-реквієм «Скорботні сторінки історії України» до Дня вшанування пам’яті жертв голодомору та політичних репресій.
Також до 30 листопада у Публічній бібліотеці ім. Лесі Українки для дорослих (вул. Тургенєвська, 83-85) триватиме книжкова виставка «Неспечений хліб, непрожиті долі…».
На листопад 2023 року в Публічній бібліотеці ім. Лесі Українки для дорослих заплановано організувати та провести виставку-реквієм «Лиха коса Голодомору», книжкову виставку «Страчені голодом», та День інформації «День пам’яті жертв голодомору».
У суботу о 16:00 киян запрошують долучитись до Загальнонаціональної хвилини мовчання. А також до традиційної акції «Запали свічку» і засвітити вогник у кожній домівці як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди більше не повторювалися.
Цього року у зв’язку з безпековою ситуацією доступ на територію Національного музею Голодомору-геноциду буде обмежено 26 листопада, з 12:00 до 17:00.
Для тих, хто має бажання віддати шану жертвам геноциду біля Музею Голодомору в Києві, доступ буде відкрито після 17:00. У цей час відбуватиметься запалення лампадок, організоване Українським інститутом національної пам’яті.
Просимо взяти до уваги, що цього року вшанування роковин Голодомору відбувається в умовах повномасштабної війни. Якщо ви маєте намір відвідати Музей Голодомору, будь ласка, дбайте про свою безпеку та не ігноруйте сигналів повітряної тривоги.
Оцінки кількості загиблих внаслідок Голодомору 1932–1933 років коливаються від 3 до 7 мільйонів жертв. Називаються й більші цифри.
Радянський Союз намагався приховати правду про геноцид. У роки Голодомору західні уряди, прагнучи не погіршувати відносини з СРСР, воліли мовчати.
Після Другої світової війни на міжнародному рівні було засуджено нацизм, проте злочини радянського режиму, зокрема й Голодомор-геноцид українців, залишилися без належної та єдиної міжнародної оцінки навіть після розпаду Союзу.
А ще через три десятиліття режим у Росії знову вдався і до геноцидних практик щодо українців, і до використання голоду як інструменту, щоб тиснути на міжнародну спільноту.
Брест-Литовське шосе було усіяне трупами: як жили Київ і область під час Голодомору.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»