Нові адреси Києва: на Оболоні з’явилася вулиця Данила Апостола

Восени цього року Київрада підтримала перейменування понад 100 вулиць, провулків та площ, назви яких пов’язані з росією та радянським союзом. Зокрема, свою нову назву одержала вулиця Кемеровська, яка виникла при забудові житлового масиву «Оболонь» у 70-х роках минулого століття.

На портретах та старовинних гравюрах можна легко упізнати Данила Апостола — чоловіка поважного віку із заплющеним оком. Проте його постать залишається маловідомою, а переважна більшість не знає ані заслуг цього видатного діяча, ані вкладу в розвиток культури.

Данило Апостол народився 14 грудня 1654 року у містечку Великі Сорочинці.

Походив зі знаної козацько-старшинської родини: Апостоли урядували у Миргородському полку мало не 80 років.

Родина мала власний герб у вигляді щита, на синьому тлі якого були розташовані золоті зірки й кавалерський хрест, а у середині — щиток з гербом «Юньчик». Над шоломом у шляхетській короні клейнод у вигляді п’яти страусових пір’їн.

Вважається, що Данило Апостол здобув гарну освіту, вважався талановитим дипломатом та знавцем військового мистецтва, заживши слави під час Азовських походів 1695 — 96 років.

У цей час він разом з гадяцьким полковником Боруховичем переміг на Ворсклі війська кримського хана та гетьмана Ханської України Петра Іваненка (Петрика).

25 жовтня 1708 року разом з військом Івана Мазепи приєднався до шведської армії. Однак уже 21 листопада перейшов на бік московського царя Петра І, в такий спосіб зберігши полковництво у Миргороді та всі свої маєтки.

У 1722 році очолив 10-тисячне козацьке військо в російському поході проти Персії. Під час штурму Дербента Данило Апостол одержав поранення, внаслідок якого втратив око.

12 вересня 1727 року був обраний гетьманом Лівобережної України. На той час Данилу Апостолу вже було 73 роки, однак попри поважний вік, він з молодечим запалом розпочав актуальні та необхідні для Гетьманщини реформи, сприяючи укладанню зводів українського права та активно впроваджував судову реформу.

За 5 років правління він зумів домогтися від росії пом’якшення підлеглості: розширена автономія України, визначений державний статус Гетьманщини, зменшено кількість російських представників в адміністрації, заснована скарбниця та приймався стабільний річний бюджет в сумі 144 000 рублів, а також створена система оподаткування та вільної торгівлі.

Не маючи змоги вести самостійну зовнішню політику, Апостол кинув усі сили на піднесення економіки, взявся за викорінення корупції, впорядкування земельних відносин. І, звичайно, старий гетьман постійно зміцнював безпеку України: за часів його правління будується Українська оборонна лінія від Дніпра до Сіверського Дінця, завдяки його сприянню в Україну повертаються запорозькі козаки та засновують Підпільненську Січ.

Весною 1733 року гетьман пережив інсульт, під час якого в нього паралізувало ліву руку і ногу. Влітку його стан поліпшився: він активно повертається до ведення державних справ. Однак, 17 січня 1734 року його спіткав повторний інсульт і його серце зупинилося.

Гетьман Данило Апостол був похований у Спасо-Преображенській церкві в Сорочинцях, збудованої ним за власні кошти.

З особистого життя Данила Апостола відомо лише, що мав трьох синів та шістьох доньок, та був завзятим колекціонером виробів із золота й срібла. Вважався найбагатшим українським гетьманом, а водночас — відомим благодійником. Будував храми, дарував чималі землі монастирям. Відомо, що Гетьман став щедрим меценатом і для київських святинь, зокрема для Георгіївського собору та дзвіниці Видубицького монастиря.

На старих світлинах можна побачити, що розкішний дерев’яний бароковий 5-ярусний іконостас святині є подібним до Спасо-Преображенського храму в Сорочинцях. На жаль, інтер’єри Георгіївського храму та іконостас були втрачені у радянський час.

Довідка: Влітку в застосунку «Київ Цифровий» завершили електронне голосування щодо перейменувань київських топонімів. Перелік самих об’єктів, запропонованих до перейменування, визначила експертна комісія фахівців Українського інституту національної пам’яті, Інституту історії України та інших установ. У списку 296 найменувань. Усі пропозиції передали на розгляд експертної комісії.

25 серпня Київрада підтримала перейменування майже 100 вулиць, 8 вересня проголосували за дерусифікацію ще 40 об’єктів.

У разі перейменування вулиці, документи киянам змінювати не потрібно, повідомляє Роман Лелюк, директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА

До теми: замість Михайла Ломоносова у Києві з’явилася вулиця Юлії Здановської

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»