Столичний музей демонструє абстрактну експозицію «Пізнання» загиблого художника
Автор робіт Віктор Налапший загинув на фронті 30 серпня 2022 року на Херсонщині.
Музей-майстерня Івана Кавалерідзе представляє персональну виставку «Пізнання» пам’яті полеглого захисника України Віктора Налапшого з позивним «Gibson». Абстрактні композиції митця наповнені символізмом та яскравими барвами.
За основу художник використовував прості геометричні форми, спіралі, плями, які мають як і м’які кути, так і гострі, що говорять про багатогранність і особливість автора. Попри те, що у творчості художника можна простежити одну стилістику і манеру виконання, кожна робота є неповторною.
«Коли творю, крізь мене проходить нескінченний потік і я лиш передаю його», — любив говорити Віктор
За спогадами близьких, був дуже творчою людиною, яка бачила та відчувала світ особливо. Він багато малював, залишивши після себе декілька десятків картин.
Віктор Налапший народився 8 лютого 1993 року у селі Станків на Львівщині в родині диякона та вчительки.
За спогадами близьких любив природу та творчість у різних проявах. Малювати хлопця вчив його батько Петро, який окрім служіння в церкві переважну більшість життя малював ікони та співав у хорі.
«Малим ми з батьком приходили у Собор Ольги та Єлизавети у Львові, тато вчив мене змальовувати колони, ми проводили там багато часу…», — згадував митець.
За своє життя Віктор багато подорожував Україною та Європою. Жив у Львові, Луцьку, Івано-Франківську, Одесі та Києві. У 2019 році він познайомився з майбутньою дружиною Анною та остаточно переїхав до Києва…
За її спогадами, їхні стосунки тривали понад три з половиною роки. За цей час вони багато мандрували, творивши для себе маленький затишний світ, де були лише вони та їхній кіт Морісон.
Перші два тижні війни молода пара провела на Київщині, під ворожими обстрілами. Трохи згодом вони змогли вибратися й переїхали до Львова.
Навесні Віктор вступає до лав ЗСУ. В одній з останній його публікацій у соціальних мережах Герой зазначив:
«Моя Кохана Україно, я дякую тобі, за кожен подих, за кожен шепіт твоїх трав, за музику пташок, за могутні гори, за джерела, що наповнюють мене, за кожну мить прожиту на нашій святій землі. Мамо, до останнього подиху!!! Я захищатиму тебе Моя Україно, моя Ненько я дякую тобі за людей! Я дякую Тобі за все!!! Та пишаюсь, що я — Українець! За дух предків могутніх, що супроводжує мене!!!».
За спогадами вдови полеглого героя та митця, Віктор не був солдатом, він був справжнім воїном. Він мав дуже світлу душу та невгамовну жагу до життя…
«Його роботи — це занурення в окремі космічні галактики, де кожен знайде свою аналогію, а очі, що нарисовані майже на кожній картині — це портали з потойбіччя, через які тепер він спостерігає за нами», — зазначають у Музеї Кавалерідзе.
Виставка «Пізнання»
Коли: до 13 листопада
Де: Музей-майстерня Івана Кавалерідзе, Андріївський узвіз, 21
Світлини з експозиції надані науковим співробітником музею Кетевані Маркаровою.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»