Як «нагріють» і «помиють» киян
Як відомо, з 1 липня кияни вже платитимуть за гаряче водопостачання, а пізніше – і за опалення значно більше, ніж раніше. Такий «подарунок» приготувала нам Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), яка прийняла відповідну постанову від 9 червня № 1101. Згідно з нею, за розрахунками ПАТ «Київенерго», гаряче водопостачання за наявності рушникосушарок, підключених до системи гарячого водопостачання, становитиме 83,10 грн. за 1 кубометр, за їх відсутності - 76,71 грн., тоді як опалення за наявності будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії складатиме 1416,96 грн. за 1 Гкал., а в будинках без лічильників тепла - 32,97 грн. за 1 квадратний метр на місяць. Як пояснюють фахівці комісії, зростання тарифів зумовлене, в першу чергу, підвищенням вартості паливної складової з 1 травня 2016 р. згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2016 № 315 про зміну ціни на газ, що використовується для виробництва тепла для населення. Вони стверджують, що раніше у виробництві 1 Гкал. тепла вартість газу складала 392,45 грн, а зараз – 902,97 грн..
Звісно, що таке стрімке підвищення тарифів визвало бурю протестів киян, тож 7 липня Київрада прийняла дуже важливе рішення: наклала мораторій на підвищення з 1 липня тарифів на житлово-комунальні послуги, який діятиме до 1 жовтня 2016 року. Документ також забороняє нарахувати з 1 липня та стягувати з населення столиці пеню за несвоєчасну сплату за компослуги. За словами доповідача з цього питання, колишнього мера міста, депутата міськради Олександра Омельченка, уряд середняка зробив бідняком, бідняка – жебраком. 9 мільйонів сімей в Україні будуть жебраками. Сьогодні в судах Києва перебуває 17 тисяч справ по несплаті нинішніх тарифів, - сказав він. - Збільшення розміру тарифів на житлово-комунальні послуги, без одночасного вирішення питань забезпечення повної зайнятості населення та перегляду рівня мінімальної заробітної плати й інших соцстандартів, призведе до непомірного фінансового перенавантаження на кожного киянина. Також сприятиме утворенню значної заборгованості перед організаціями, що надають житлово-комунальні послуги. Доповідач зазначив, що нині в судах перебувають також позови про скасування постанови НКРЕКП від 9 червня 2016 року про встановлення нових тарифів на житлово-комунальні послуги.
Мер Києва Віталій Кличко гостро відреагував на таке підвищення тарифів. Він неодноразово наголошував, що вже сьогодні люди ледве виживають, а подальше зростання цін та тарифів на компослуги може призвести до значного збільшення масових неплатежів і колапсу житлово-комунальної сфери. Він зазначив, що з цього приводу міськрада звернулася до Кабінету Міністрів та Верховної Ради, і висловив сподівання, що вони зможуть урегулювати це питання до 1 жовтня. Водночас за дорученням Київського міського голови відповідним рішенням Київради від 22 липня у столиці створено робочу групу з розгляду проблемних питань зростання тарифів на житлово-комунальні послуги. До її складу увійшли представники всіх п’яти депутатських фракцій Київради, Департаменту економіки та інвестицій, Департаменту житлово-комунальної інфраструктури та Департаменту соціальної політики КМДА. До роботи також планується залучити представників Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунальної інфраструктури, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. За словами заступника голови КМДА та голови робочої групи Петра Пантелеєва, основним завданням групи стане захист прав та інтересів киян в умовах зростання тарифів на житлово-комунальні послуги. Також вона напрацьовуватиме пропозиції щодо механізму виконання мораторію на підвищення тарифів, прийнятого Київрадою 7 липня.
– Як виконавчий орган Київради, ми готові врахувати й опрацювати пропозиції усіх політичних сил та розробити реальний план дій щодо тарифів на комунальні послуги. Сподіваємося, що в рамках робочої групи ми забезпечимо детальний аналіз питання ціноутворення та ефективні кроки до зниження фінансового навантаження на мешканців столиці після липневого підвищення цін на гарячу воду та опалення, – зазначив заступник голови КМДА.
Водночас віце-прем'єр Павло Розенко заявив, що Київрада може знизити тарифи на комунальні послуги для киян, але тільки ухваливши відповідне рішення про сплачення їм різниці з міського бюджету.
Зі свого боку ПАТ «Київенерго» вже готується до зняття з киян оплати за новими тарифами. На будинках розклеїли оголошення, в яких указано, що в певні дні їх мешканці мають повідомити працівників цієї компанії, коли вони зможуть прийти в оселю і зняти покази лічильників гарячої та холодної води. Потім до певної дати громадяни мають інформувати енергетиків про покази цих приладів, і їм буде нарахована оплата. В разі ж пропущення цих термінів вартість води буде нараховуватись у розрахунку 3 кубометри на кожного проживаючого. Зараз працівники «Київенерго» активно ходять по будинках і записують покази лічильників. При цьому зовсім не йдеться про якість надання послуг із гарячого водопостачання. Скажімо, у нашому будинку по проспекту Леся Курбаса, 3 Г тривалий час взагалі не було цієї «розкоші» - начебто у зв`язку з плановими гідравлічними випробуваннями. Коли ж вода з`явилася, то її температура була навіть нижча кімнатної, хоча бігла з «гарячого» крана і рахувалася відповідно. Зараз вже два дні як її знову не стало. Енергетики радять у таких випадках викликати комісію з ЖЕКів , щоб скласти відповідний акт, за яким буде зроблено перерахунок. Але це – практично нереально. Оскільки неможливо доказати, який період і якої температури була вода. Тож доводиться миритися з такими «послугами», за які регулярно підвищують ціну. І ні Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ні жодна інша структура не може раз і назавжди врегулювати це питання.
Нагадаємо, що холодна вода для киян до початку осені подорожчає приблизно на 30% - до 13,43 гривень/куб. м. Зростуть ціни й на електроенергію. П'ять етапів підвищення були затверджені ще на початку 2015 року. Уже відбулося три з них. Залишилося два — з 1 вересня 2016 року і з 1 березня 2017 року. З 1 вересня 2016 року тариф знову зросте від 0,714 гривні до 1 гривні 64 копійок за кіловат.