У Київраді розглянуть перейменування вулиці Драгомирова

Андрій Верхогляд — легендарний комбат 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Колаж: Наталія Слінкіна
Андрій Верхогляд — легендарний комбат 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Колаж: Наталія Слінкіна

Дерусифікувати вулицю запропонували на честь полеглого захисника Андрія Верхогляда.

Наприкінці вересня на сайті Київської міської ради з’явилася петиція щодо перейменування вулиці Михайла Драгомирова, що в Печерському районі.

Володимир Рунець, автор петиції, зазначає: для історії Києва значно важливішим є ім’я Андрія Верхогляда, який боронив Київщину та боровся за волю України в найгарячіших точках, ніж ім’я російського імперського генерала.

«У Києві досі є вулиця на честь генерал-ад’ютанта армії російської імперії Михайла Драгомирова. Можливо, його внесок в історію Києва був актуальним 50, 100 років тому. Але зараз недоцільно, щоб вулиці у Києві носили назви на честь російських військових діячів. Значно більше суспільство прагне вшанування сучасних героїв», — йдеться у петиції.

Кияни підтримали петицію, яка швидко набрала понад шість тисяч голосів. Тепер пропозицію мають розглянути у Київраді.

Андрій Верхогляд — легендарний комбат 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Андрія Верхогляда з позивним «Лівша».

У свої 27 років майор Верхогляд вже командував батальйоном, який у перші місяці широкомасштабного вторгнення, стримував окупантів на підступах до Києва.

Після деокупації «чорні запорожці» боронили Донеччину: стояли на позиціях на Світлодарській дузі. Саме там, 22 червня під час боїв з вагнерівцями, й загинув Герой України Андрій Верхогляд.

Звістка про смерть Андрія буквально заполонила стрічку у фейсбуці. Усі хто знав Героя, поспішають присвятити йому допис-спогад. Написала прощальний пост і його дружина — Марина Верхогляд:

«Пам’ятаєш, ти забіг додому після переможних боїв під Києвом. На декілька годин, яке то було щастя … але тобі знову потрібно було бігти на захист України, крихітка лягла на денний сон, прокинулась, а ти вже пішов, як я їй пояснювала — що ти на роботу, тебе нема лиш вдома, що скоро прийдеш, а вона ридала, а я з нею… Я і відео це тоді тобі скинула… Воно тебе розчулило, хоча ти завжди казав що жіночі сльози дратують Тепер ти знову пішов… а слова крихітки тепер звучать буквально, ми ридаємо, пробач…. Вічна пам’ять коханий. Вічна пам’ять герою»…

У Київраді також мають розглянути перейменування вулиці Отто Шмідта на ім’я київського полеглого захисника Віталія Харчука.

Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»