Такий сценарій розглядали ще до війни: чому заговорили про евакуацію і що насправді відбувається у Києві
Плани реагування розробляли для різних ситуацій — від повені до аварій на об’єктах критичної інфраструктури. Нині говорити про надзвичайну ситуацію у місті немає причин.
Останні дні інформаційний простір заполонила тема можливої евакуації жителів Києва у разі повного знеструмлення міста. Згодом з’ясувалося, що заяви, які поширювали ЗМІ, не відповідають дійсності. Інформація про повний блекаут — це лише один із гіпотетичних сценаріїв, і евакуювати людей з міста зараз не планують.
«Вечірній Київ» розібрався, чому заговорили про евакуацію містян, і що насправді зараз відбувається у столиці.
ЗВІДКИ ВЗЯЛИСЯ ЧУТКИ ПРО ЕВАКУАЦІЮ
Панічні настрої в українському інформаційному просторі через нібито евакуацію жителів столиці розпочалися 6 листопада. Низка українських ЗМІ, посилаючись на The New York Times, почали масово писати, що «з Києва готуються евакуювати три мільйони людей». У статті американського видання вказано, що зараз у Києві мешкає понад три мільйони людей, однак інформації про те, що всіх їх планують евакуювати — немає.
NYT у статті посилається на директора Департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації Романа Ткачука, але прямої цитати Ткачука, де б йшлося про вивезення містян, немає. Видання наводить такі його слова:
«Ми розуміємо, що якщо Росія продовжить такі атаки, ми можемо втратити всю нашу систему електропостачання. Ось чому ми готуємося до холодної зими».
«Якщо не буде електрики, не буде води та каналізації. Тому нині уряд та міська адміністрація вживають усіх можливих заходів для захисту нашої системи енергопостачання».
Наголосимо, що Ткачук жодного разу не сказав, що міська влада готується до «повної евакуації мешканців столиці». Крім того, у самому тексті наголошено що інформація про повний блекаут — лише один із гіпотетичних сценаріїв, а ситуація в столиці зараз контрольована.
СИТУАЦІЯ В КИЄВІ КОНТРОЛЬОВАНА
Департамент муніципальної безпеки в коментарі виданню «Вечірній Київ» розповів, що евакуаційні комісії насправді були створені у кожному районі Києва ще до повномасштабного вторгнення. Плани реагування розроблялися для різних ситуацій — від повені до аварій на об’єктах критичної інфраструктури тощо. Тоді ж були визначені й місця розташування евакуаційних пунктів, які вже давно опубліковані на офіційному порталі Києва.
Втім нині говорити про надзвичайну ситуацію немає причин, зокрема — про евакуацію з міста.
«Через повномасштабну війну міська влада вимушена розглядати різні сценарії, до яких може призвести російська агресія. У тому числі ми опрацьовуємо план дій на випадок повного та довготривалого виведення з ладу систем електро-, водо- та теплопостачання. Розробка планів реагування на подібні сценарії — важливий елемент цивільного захисту», — пояснив Роман Ткачук «Вечірньому Києву».
Водночас він наголосив, що відповідна робота не означає, що місто зараз готується проводити евакуацію. До того ж у Департаменті муніципальної безпеки сподіваються, що застосовувати ці плани реагування взагалі не доведеться.
Нині ситуація у Києві контрольована, система цивільного захисту працює в посиленому режимі, а всі екстрені служби готові реагувати на надзвичайні ситуації.
Мер столиці Віталій Кличко підкреслив, що Київ, попри все, прораховує різні сценарії розвитку подій. Зокрема, місто зробило запас палива, дизельного палива, електрогенераторів, їжі, питної води та облаштувало пункти обігріву.
Водночас міський голова закликав містян також зробити запаси питної та технічної води, їжі, мати автономні зарядні пристрої та теплі речі.
У «Київводоканалі» підтвердили «Вечірньому Києву», що зараз причин для паніки немає. Крім того, по всій столиці облаштовані бювети. Директор «Київводфонду» Світлана Козловська розповіла виданню, що місто працює над можливістю підключення бюветів до генераторів у разі надзвичайної ситуації.
«У нашому місті є такий альтернативний варіант», — додала вона.
ЩО КАЖУТЬ ЕНЕРГЕТИКИ
Раніше виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук в ефірі телемарафону заявив, що необхідність евакуації населення міста Києва може виникнути, якщо після блекауту не буде варіантів відновити живлення протягом багатьох годин.
Втім згодом він уточнив, що сценарій з повним блекаутом у Києві малоймовірний. За його словами, цього не станеться навіть у випадку спрацювання великої кількості автоматики.
«Теоретично це можливо, оскільки будь-що у світі можна зламати. Я не думаю, що вірогідність цього досить висока. Навіть, якщо десь будуть спрацьовувати системи захисту (а в цьому випадку може бути блекаут), то інші частини (системи, — ред.) будуть просто ізольовані від проблемних», — пояснив Сахарук.
Та й сам блекаут — насправді не така велика проблема, наголосив він. Простою мовою, це спрацювання автоматики для недопущення пошкодження енергосистеми. Якщо столиця матиме зовнішнє джерело живлення, щоб розгорнути систему знову, то електропостачання зможуть швидко відновити.
Юлія СЕРГЕЄВА, «Вечірній Київ»