В України вже є ракетні комплекси, які охороняють президентів США. ФОТО

Пускова установка NASAMS в дії. Фото: з відкритих джерел
Пускова установка NASAMS в дії. Фото: з відкритих джерел

NASAMS вражають літаки, гелікоптери, безпілотники та балістичні ракети у радіусі до 40 кілометрів.

Хорошою новиною назвав міністр оборони Олексій Резніков прибуття ЗРК NASAMS та ASPID. Про них ще у березні Володимир Зеленський просив у союзників, саме коли потрібно було закрити небо.

Пройшло пів року, за цей час українські військові показали, що можуть вправно воювати новітньою зброєю, а також збивати ракети та з простіших переносних комплексів. На останньому засіданні «Рамштайн» у Брюсселі вирішили створити інтегровану систему захисту для українського неба. Тобто зібрати системи провідних світових виробників і створити своєрідний захисний пул.

«Ця зброя значно зміцнить ЗСУ і зробить наше небо безпечнішим. Ми продовжуватимемо збивати ворожі цілі, що атакують нас. Дякуємо нашим партнерам: Норвегії, Іспанії та США», — написав Резніков.

Що таке NASAMS? Назва — абревіатура від Norwegian Advanced Surface to Air Missile System. Розробка одного з гігантів світової оборонної промисловості норвезької технологічної групи Kongsberg та американської компанії Raytheon.

Це зенітно-ракетна система з американським радаром, яка може випустити 72 ракети за 12 секунд і збиває літаки, гелікоптери і крилаті ракети. Її використовують 12 країн світу, США взяли її на озброєння як один з видів захисту Білого Дому.

«NASAMS за своєю природою — високомобільна система, розроблена з фокусом на операційну гнучкість для захисту авіабаз, морських портів, густо населених територій та інших важливих об’єктів, а також армії», — йдеться на сайті норвезької технологічної групи Kongsberg. Зенітно-ракетний комплекс збиває літаки, гелікоптери, безпілотники та ракети у радіусі до 40 кілометрів, наскільки далеко — залежить від ракети.

Схема мережі пускових установок та управління NASAMS. Фото: офіційний сайт корпорації Kongsberg

Управління цих установок теж унікальне. По-перше, самі пускові установки та радар можуть перебувати за 20 кілометрів від пункту управління. Це важливо для безпеки. По-друге, окремим пусковим установкам можна давати завдання. По-третє, можна об’єднати всі установки в мережу.

Так виглядає пункт управління NASAMS. Фото: офіційний сайт корпорації Kongsberg

США пообіцяли надати Україні загалом вісім систем протиповітряної оборони NASAMS. Дві з них (очевидно ті, що прибули) будуть розгорнуті в Україні вже незабаром.

Також днями стало відомо, що Іспанія передає Україні новий пакет військової допомоги, який включає батарею зенітно-ракетного комплексу Aspide, системи ППО Hawk, протитанкові ракетні комплекси, гармати і снаряди до них.

Наземний комплекс ЗРК Aspide. Фото: vehiculosmilitares

Наземний ЗРК Spada Aspide — це сухопутна ЗРК малої дальності, яку використовують для протиповітряної оборони. Комплекс застосовують проти літаків, гелікоптерів, дронів і ракет, що випускаються з авіації. Після пуску ракета Aspide летить зі швидкістю 1324 м/с та забезпечує ураження цілі на максимальній дальності 12 км та висоті 6 км.

Через те, що ракета має напівактивну радіолокаційну головку самонаведення, наземна станція має постійно опромінювати ціль. Але, на відміну від інших систем, радар підсвічування розміщується на самій пусковій установці, що дає можливість обстрілювати декілька цілей одночасно.

Над Україною хочуть закрити небо інтегрованою оборонною ракетною системою. Вона не контролює весь повітряний простір України, але створена для того, щоб захистити пріоритетні цілі.

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»