Захід при свічках: відомі краєзнавці представили книгу про забудову Печерська
Книга присвячена центральним мікрорайонам міста, поза Києво-Печерською Лаврою, Липками та фортецею, забудованим по початку 1950-х.
Днями у Бібліотеці імені Миколи Гоголя відбулася презентація книги «Невідомі периферії Києва. Новий Печерськ». Авторами видання є відомі київські краєзнавці та дослідники Семен Широчин та Олександр Михайлик, що впродовж декількох років ретельно вивчають та відкривають для читачів маловідомі сторінки історії нашого міста.
За словами авторів, метою дослідження є не лише систематизація історичних відомостей, але й аналіз розвитку місцевості у контексті загальноміських та глобальних тенденцій, що вплинули подальшу на розбудову території.
Видання розповідає про формування міського середовища одного із центральних київських районів, який через наявність військової фортеці тривалий час не залишався забудований.
Автори розповіли, що у роботі над книгою було використано історичні карти та космічні знімки, а також рідкісні фотографії з приватних архівів.
Особливу увагу краєзнавці приділили висвітленню інформації про процес формування сучасної забудови, про проєкти житлових районів та генеральні плани. Також у книзі аналізується більшість типових проєктів будинків та шкіл у масовій забудові Печерська.
За словами Семена Широчина, досліджуючи забудову певного району столиці, вони з колегою традиційно розділилися на різні епохи: Олександр Михайлик розповідає про будівлі дореволюційної доби, а він приділяє значну увагу забудові радянського періоду.
Також краєзнавці традиційно знайомлять читачів з найцікавішими ідеям міста, що не були втілені з різних причин. Серед найбільш грандіозних планів з забудови Печерська можна виділити Кловський проєкт 1950-х у дусі сталінського ампіру, з розміщенням на Печерському пагорбі архітектурної домінанти — найвищої споруди зі шпилем, що нагадувала знаменитих московських «Сім сестер».
Ще одним помпезним нереалізованим проєктом залишилася забудова Печерської площі 1947 року.
Оригінальним зразком ансамблевої квартальної забудови 1950-х є серія будинків на вулицях Михайла Бойчука, Бастіонної та Катерини Білокур, збудованих за типовим проєктом відомого зодчого Анатолія Добровольського. Будівлі оздоблені декоруванням порталів флористичним та геометричним орнаментом з елементами українського бароко.
На жаль, через вимушені відключення електроенергії у Києві презентація відбулася при свічках. Як жартують автори, що стикнулися з цією проблемою ще й минулого тижня, подібна романтична атмосфера вже стає традицією. Однак, відсутність електроенергії, що позначилася на технічному забезпеченні заходу, зовсім не вплинуло на теплу атмосферу, що панувала у Бібліотеці імені Миколи Гоголя.
Відвідувачі заходу з великим зацікавленням слухали розповіді краєзнавців, відкриваючи для себе малознані куточки центральної частини міста.
«Навіть у таких умовах ми продовжуємо творити та випускати книги, щоб підтримати моральний дух українців… І це теж наша маленька перемога над ворогом», — зауважили дослідники.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»