Сила громади: на Березняках працюють заради підтримки військових та тих, хто цього потребує

Озеро Тельбін вважають серцем мікрорайону. Фото: пресслужба мера Кличка
Озеро Тельбін вважають серцем мікрорайону. Фото: пресслужба мера Кличка

ОСН «Комітет мікрорайону «Березняки — Тельбін» після випробування коронавірусом перелаштувався на допомогу фронту.

Орган самоорганізації населення «Березняки-Тельбін» один із найстаріших у столиці — він заснований у 2003 році. А також один із найбільших, бо об’єднує понад 25 тисяч мешканців. Як працює громада, та які головні виклики є для неї сьогодні розповів «Вечірньому Києву» керівник ОСН Валерій Гуманенко. Він очолює комітет із 2011 року.

Керівник ОСН Валерій Гуманенко. Фото зі сторінки Валерія Гуманенка

-Як змінилися завдання комітету за ці роки?

-Зараз у воєнний час у нас абсолютно інші проблеми, ніж були не те що двадцять років, а рік тому. Хоча, серйозні зміни нашої діяльності відбулися, під час локдаунів у 2020 році. Тоді нам довелося відмовлятися від наших постійних заходів — суботників, які ми проводили разом із жеком та зеленбудівцями.

— А якими були головні напрямки роботи?

— Ми багато працювали над озелененням Березняків, а також у прямому сенсу рятували озеро Тельбін, серце нашого району, а також набережну Дніпра від забудовників. Так, ми провели громадські слухання і підготували проєкт парку «Вербовий гай», який розташований вздовж Дніпра. При мері Черновецькому цю землю віддали під забудову. Прокуратура судилася декілька років, а ми організовували протести, щоб не втратити це місце рекреації. Навіть знайшли спонсорів, які зробили проєкт парку. І коли місто виграло суди за землю, то після громадських слухань почали облаштовувати там парк.

— На останній сесії Київради, депутати проголосували за передачу чергової земельної ділянки для цього парку.

— Так, це ділянка, що ближче до Залізничного мосту. До слова, проєкт парку якраз передбачав охоплення всієї набережної від моста Патона до Залізничного моста. Без сумніву — це одне із найкращих місць у столиці для відпочинку біля води.

— Але ж ви казали, що серце району — це озеро Тельбін?

— Так, наш ОСН, фактично розташований довкола нього. Як юридична особа ми відстоювали озеро Тельбін від забудови. Думаю, тоді вперше ОСН разом із прокуратурою виступали в господарському суді, щоб відстояти землі столиці. А також ми організовували акції протесту у січні 2013-го року. До цього півтора року судилися із забудовником, а на фінальний розгляд справи прийшли декілька тисяч березняківців — це була маса народу!

Ми відстояли своє озеро, зупинили будівництво і в судовому порядку провернули земельну ділянку. Зараз там величезний парк, який потихеньку розвивають, озеленюють та впорядковують. Це я теж вважаю заслугою ОСНу.

-Які ще цікаві проєкти були у вашого об’єднання?

-Наприклад, ми брали участь у впровадженні експерименту із медичної реформи. Зараз усі звикли до сімейних лікарів. А декілька років тому, саме наш Дніпровський та Дарницький райони були у пілотному проєкті. І ми якраз налагоджували комунікацію між Департаментом охорони здоров’я та громадою, бо багато людей не розуміли для чого це робиться, і яка їм із цього користь. А нашому ОСН люди довіряли, прислухалися, тому у нас все було без непорозумінь.

— Які проблеми сьогодні найбільше турбують мешканців Березняків?

-Мабуть, ті, що й у всій країні — війна. Багато березняківців у лавах ЗСУ та теробороні і ми їх підтримуємо, як можемо. Взагалі серед нашої громади завжди був сильний волонтерський рух, зараз він просто змінився, замість суботників плетемо маскувальні сітки, кікімори для снайперів, а також збираємо тканини для сіток, окопних свічок. Збираємо і доставляємо на фронт все від бронежелетів до засобів гігієни.

Постійно на зв’язку із Миколаївським та Херсонським напрямами — реагуємо на їхні запити і потреби, бо, наприклад, волонтерам простіше і швидше зібрати вологі серветки та рушники, ніж чекати, коли їх передадуть із складів.

-Але ж ви допомагаєте і місцевим мешканцям?

-Так, ми знаємо тих, хто потребує підтримки. А зараз таких людей стало ще більше, бо у нас у мікрорайоні є переселенці, які залишилися без елементарних речей. Тож ми, як посередники можемо сконтактувати людей, які готові віддати посуд чи постіль із тими, хто цього потребує.

Також нещодавно Київрада дозволила депутатам із їхніх фондів допомагати ВПО, але про це не всі знають, і ми якраз доносимо цю інформацію до людей. Крім того, у будинку, де я мешкаю, облаштовано сховище. Воно є навіть на офіційній карті КМДА. У березні у нас ночували від 300 до 500 осіб. І ми дбали, щоб людям було тепло, організовували чай та побут. Зараз ми очікуємо важку зиму, готуємося до неї і впевнений, що все переживемо.

-А як вам вдається організовувати таку велику спільноту?

-У нас є активний актив, вибачте за таку тавтологію. Є представники мало не від кожного будинку, які розповсюджують інформацію серед сусідів. Коли організовували суботники чи толоки із озеленення, то роздруковували оголошення та розвішували по всьому мікрорайону.

Зрештою, зараз на заходи, які організовують для підтримки ЗСУ, люди охоче приходять. Бо військові наш захист, а ми їхній надійний тил. Разом переможемо і вистоїмо!

Читайте також: У всіх районах столиці кияни створюють власні представницькі органи

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»