Новатор в архітектурі та реставратор пам’яток: киянам розповідають про Миколу Холостенка

В експозиції представлені унікальні світлини з архіву заповідника. Фото: Тетяна Асадчева
В експозиції представлені унікальні світлини з архіву заповідника. Фото: Тетяна Асадчева

У Національному заповіднику «Софія Київська» триває виставка присвячена 120-й річниці від дня народження відомого архітектора, реставратора та історика архітектури.

В експозиції представлена архітектурна графіка, фотографії та документи з фондів заповідника, що розкривають багатогранну творчість та професійні здобутки відомого зодчого та дослідника сакральних пам’яток України. Виставковий проєкт розпочався у жовтні та нині експонується в виставковій залі Брами Заборовського.

Микола Холостенко. Фото з відкритих джерел
В зрілому віці. фото з відкритих джерел

Відомий зодчий народився 7 грудня 1902 року в місті Лодзі в родині художника та викладача мистецьких дисциплін В’ячеслава Холостенка. Середню освіту здобув у гімназії міста Бердичева. Отримавши атестат, працював завідувачем та вчителем сільської школи, потім викладав малювання та креслення в одній з міських шкіл Бердичева.

Афіша заходу. Фото: НЗ «Софія Київська»

Микола — старший із двох талановитих братів-митців Холостенків. Він обрав фах архітектора, а молодший Євген став художником-монументалістом та мистецтвознавцем. Мав трагічну долю та загинув у роки Другої Світової війни в Югославії.

Буремні 20-ті розвели талановитих братів у протилежні мистецькі табори: Євген належав до учнів Михайла Бойчука, а Микола виступав проти бойчукізму.

У період навчання майбутній архітектор стає рішучим адептом нової функціональної архітектури. У той час його викладачами були професори, видатні архітектори, талановиті художники, які складали основу потужної архітектурної школи — Іполит Моргилевський, Валеріан Риков, Василь Кричевський, Олександр Вербицький та Павло Альошин.

На той час молодий архітектор став прихильником конструктивізму та авангарду. Микола Холостенко зміг об’єднати довкола себе однодумців, які створили Об’єднання сучасних архітекторів України (ОСАУ), взявши курс на популярний на той час архітектурний напрямок-конструктивізм.

Маніфест ОСАУ базувався на трьох основних принципах: перше — винайдення, типізація та удосконалення нових типів архітектури; друге — розробка та запровадження нових матеріалів та конструкцій, а також раціоналізація та індустріалізація будівництва; третє — простір та форма є результатами самої системи створення нового соціально типу житла з чітким розмежуванням соціально-побутових функцій.

Будівля на Хрещатику. Фото з відкритих джерел
На місці ЦУМу у 30-х споруджувалася інша будівля. Фото з відкритих джерел
Будівлю розібрали за наказом партійного керівництва. Фото з відкритих джерел

«Старі методи будування й старий план житла не задовольняють вимог нашого побуту. Маси, що живуть в містах, водночас із соціалізацією нашого побуту вимагають здорового, легкого і дешевого житла), — писав Федір Кондашенко у газеті «Нова генерація» за 1928 рік.

Проєкт житлового комбінату робітників заводу «Фізико-хімік». Комплекс мав включати 60 трикімнатних квартир, клуб, спортивний майданчик, крамницю та пральню.

Серед інших цікавих архітектурних задумів цього часу, представлених на сторінках «Нової генерації» став Аеропорт міжнародних сполучень 1929 року. Цей проєкт став дипломною роботою молодого архітектора.

«Проєкт розроблено орієнтуючись на одне з великих міст України: Київ, Харків, Полтаву — і являє собою один з пунктів на шляху до міжнародних європейсько-азіатських ліній», — зазначав Микола Холостенко.

Тоді ж таки він опублікував у «Новій генерації» статтю про свій задум, а співпрацювати з журналом почав ще раніше. Його дебют у «Новій генерації» — стаття «Людвіг Міс ван дер Рое» (1928) про видатного німецько-американського архітектора, представника Баухаузу.

За роки співпраці архітектор представив на сторінках видання чимало проєктів житлових та громадських споруд, зокрема клубу Мар’їнської фабрики Укрпапіртресту, павільйону «Радянське село», проєктів районних клубів та кінотеатрів.

Фото: НЗ «Софія Київська»
Фото: НЗ «Софія Київська»

За декілька років Микола Холостенко очолює архітектурний факультет Київського художнього інституту. Саме тоді реалізовуються його перші проєкти житлових будинків по вулиці Лютеранській і Костельній та кінотеатрів для Укртелефільму в Києві.

«У другій половині 30-х Микола Холостенко працював надзвичайно активно, представивши проєкти: Річкового вокзалу, Житлового комбінату в Дарниці, водноспортивного комбінату, готелю на Урядовій площі. Це лише назви найбільш масштабних задумів, у який зодчий брав участь поруч з колегами: Йосипом Каракісом, Анатолієм Добровольським, Петром Юрченком та іншими. Більшість з них так і лишились нереалізованими», — розповідає Святослав Яринич, мистецтвознавець та куратор експозиції в Національного Заповідника «Софія Київська».

Частково реалізований проєкт Ботанічного саду на Звіринці. Фото: Kyiv Interbellum

На виставці цей період представлений спорудами готелю, житлового будинку на вулиці Гарматній, крематорію, а також розробкою деталей фасаду будинку на вулиці Ново-Левашівський.

Відвідувачі також мають унікальну змогу дізнатися історію та побачити проєкт легендарної недобудови «Будинку установ» 1937 року, що знаходилася на місці сучасного ЦУМу. Будівля в стилі конструктивізму була зведена майже на половину, коли рішенням комуністичної партії була визнана такою, що суперечить «генеральному курсу партії на класицистичні форми в архітектурі» та підлягала негайному демонтажу. Це стало болісним ударом для відомого зодчого, але нічого вдіяти він не міг.

Сакральні пам’ятки на малюнках Миколи Холостенка. Фото: Фото: НЗ «Софія Київська»
Фото: НЗ «Софія Київська»
Фото: НЗ «Софія Київська»
Фото: НЗ «Софія Київська»

На початку війни Миколу Холостенка не мобілізували за станом здоров’я, він залишився в окупованому Києві. Забезпечував велику родину: дружину з двома маленькими дітьми, батьків та хвору сестру. 1943 року його вивезли до Німеччини, де в містечку Шальксмюле (Вестфалія) Микола В’ячеславович працював робітником на ковальсько-механічній фабриці.

Повернувшись до Києва у 1945 році, всю свою енергію та досвід Холостенко спрямував на відбудову української столиці. У 1953 році він був призначений Головним архітектором інституту Київпроєкт. Під його керівництвом і за безпосередньої участі розроблено низку житлових і громадських споруд Києва.

У 1949-1954 роках архітектор займався дослідженням Києво-Кирилівської церкви: її архітектури, фундаментів, давньої кладки, декоративного оздоблення. На підставі робіт Холостенка був виконаний макет-реконструкція стародавнього виду храму, який і сьогодні можна бачити в притворі Кирилівської церкви.

Микола Холостенко тривалий час досліджував та реконструював відому пам’ятку. Фото: Музей «Кирилівська церква»
Макет Кирилівської церкви. Фото: Музей «Кирилівська церква»

Слід відзначити, що значна увага в експозиції приділяється його діяльності як реставратора та дослідника стародавніх українських пам’яток. Важливі дослідження Миколи Холостенка в галузі давньоруської будівельної технології та композиційних особливостей дозволили йому реконструювати не лише первісний вигляд пам’яток, але і відкрити окремі елементи їх інтер’єрів.

Під його керівництвом були відновлені перлини давньоруської архітектури: Борисоглібський, Спасо-Преображенський собор та П’ятницька церква в Чернігові. За свідченнями чернігівських краєзнавців, саме Микола Холостенко повернув історичному центру цього величного міста його «стародавнє архітектурне обличчя».

За спогадами колег, він був людиною величезного творчого потенціалу і дивовижної працездатності. Дослідження відомого зодчого користуються значним авторитетом і в наш час.

Виставка «Микола Холостенко. Архітектор, реставратор, історик архітектури»

Коли: до кінця листопада

Де: Брама Заборовського, НЗ «Софія Київська, вул. Володимирська, 24

Вартість: за вхідним квитком (на територію 25 грн, у «Хлібню» 40 грн)

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»