Ковчег українського мистецтва: у столиці експонують незвичний благодійний проєкт
У Національному заповіднику «Софія Київська» триває благодійний мистецький проєкт «Ковчег», реалізований з ініціативи та сприяння фонду «Зірка».
Захід спрямований на підтримку сучасного українського мистецтва, а також охоплює презентацію програми створення громад нового зразка та підтримку людей, які втратили житло.
Виставка «Ковчег», представлена в «Хлібні» складається з дев’яти персональних експозицій, об’єднаних спільною ідеєю. Кожна з них презентує творчість відомих сучасних українських митців: Віри Кулеби-Баринової, Олексія Потапенка, Інни Пантелеймонової, Олександра Мельника, Миколи Жулінського, Мар’яна Луніва, Ігоря Романка, Надії Мартиненко та Андрія Котлярчука.
На думку кураторів експозиції, творчість цих митців у свій неповторний спосіб гармонійно поєднує традиції з сучасністю, надає їм нового значення, відкриваючи для широкої аудиторії.
Мар’ян Лунів обрав для своєї частини експозиції тему «Аркану». Цей старовинний гуцульський танок, символізує вільних людей, що танцювали біля багаття у колі побратимів.
За словами митця, цей сюжет з’явився в його уяві ще у 2014 році, коли під час Революції Гідності він вперше відчув магічну практику єднання людей.
«Аркан — це роздуми про збереження єдності, про відповідальність за себе та за тих, хто поруч. Це історія про взаємоповагу та взаємодовіру, які актуальні не лише в особистих стосунках, але й на рівні громад, націй та держав», — зауважує Мар’ян Лунів.
Живопис чернігівського митця Олексія Потапенка поєднує в собі авангард з магічними формулами традиційної української культури.
За словами кураторів експозиції, своїми роботами митець майстерно веде оповідь про український світ, про повсякдення та буття, що охоплює наші звичаї, обряди, традиції, сакральні об’єкти, що є невіддільною його складовою частиною.
Роботи Олексія Потапенка налаштовують глядача на особливий рівень культурного та чуттєвого діалогу У своїй творчості митець часто звертається до символізму, використовуючи чисті і яскраві кольори та спрощені пласкі форми, притаманні примітивному мистецтву. Свідоме уникнення надмірної деталізації залишає глядачам широкий простір для рефлексії.
Київський художник-монументаліст Олександр Мельник створив власну естетику спрощених форм та лаконічних ліній, втілюючи за їхньою допомогою узагальнені композиції з акцентом на головному образі. Його манера часто нагадує іконописну, налаштовуючи глядача на особливе сприйняття його творчості.
Основа його експозиції сконцентрована на двох роботах: «Неспалима» та «Щаслива», що інтерпретують образ Богоматері з дитям на руках, алегорично розкриваючи образи жінки, матері та усієї України.
В її очах Олександр Мельник втілив неймовірну силу протистояння обставинам та впевненість у своїй правоті.
Львівський художник Ігор Романко у своїх творах «На межі» представив власні філософські роздуми про людину, що перебуває на межі реального та духовного світу.
Площинність та двовимірність робіт митця відсилає глядачів до сакрального простору старовинних ікон та ілюстрацій на берегах священних рукописних книг.
Відома мисткиня Віра Кулеба-Баринова представила серію робі під назвою «Заповіт». За свідченням мистецтвознавців, художниця є блискучою майстринею побутових композицій, наповнених глибокою філософією простоти життя. В її роботах відчувається особливий перегук з геніальними рядками з «Заповіту» Тараса Шевченка:
«І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній й новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом…
Фігуративний живопис Миколи Жулинського початку 1990-х років є символом зламу та складного психологічного стану, що супроводжував великі суспільні зміни. У своїх роботах, що увійшли до експозиції під назвою «Коди» він, неначе виштовхує глядачів за межі сприйняття буденності.
«Твори Миколи Жулинського недаремно увійшли до експозиції „Ковчег“, що промовляють до глядача в умовах війни, коли усе навколо ламається — або, щоб зникнути назавжди або ж, щоб відновитися і стати ще міцнішим», — розповідають кураторка виставки Леся Кочергіна.
Однією з найоригінальніших та найбільш містичних серій робіт є фотоекспозиція Андрія Котлярчука «Ідентифікація простору».
Митець бере на себе роль провідника у цей містичний, майже ірреальний простір, перетворюючись на правдивого свідка історій які зазвичай розповідають поблизу літнього вогнища. Коли межа між реальністю та вигадкою витончується, проникаючи у наш світ.
«Відвідавши виставку Ви духовно наповнитися та пізнаєте космічну енергію нашої землі, яка народжує українські таланти», — ініціаторка проєкту та засновниця фонду Зоряна Пелех.
За її словами, навіть у цей складний час українська культура прагне бути відкритою, розмовляючи зі світом, показувати та переосмислювати свою діяльність та ділитися власним досвідом.
В умовах війни культура допомагає краще зрозуміти свою національну приналежність та ідентичність, щоб захистити її.
«Сьогодні коли весь світ слідкує за війною в Україні, захоплюючись нашою звитягою та волею до свободи, демонструємо, що ми — це не лише кров та руїни, але й життя в усіх його проявах. Адже кожен з нас і є цим ковчегом, надійною схованкою найціннішого.» — резюмують автори проєкту.
30% коштів від продажу картин буде направлено на відбудову житла для людей, які втратили свої домівки.
Виставка «Ковчег»
Коли: до 6 листопада, щодня з 10-17.45, крім понеділка
Де: вулиця Володимирська, 24
Важливо! Під час повітряної тривоги галерея закривається.
Вхід за квитками у касах заповідника.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»