Має грамоти від трьох мерів: киянка 26 років з ентузіазмом прибирає вулиці

Коли в перші дні війни Київ завмер, а з чотирьох мільйонів мешканців у місті залишилося всього 700 тисяч — усі вони щоранку за будь-яких обставин бачили біля вікон своїх будинків двірників. У той час ці комунальники — без будь-якого перебільшення — стали символом нашої незламності та іронії над окупантами та їхніми амбітними цілями…

Практично з перших днів війни, не покладаючи рук, працювала і Зоя Миколаївна Коляда, бригадирка двірників з ЖЕД 209 Керуючої компанії Дарницького району.

Дільниця у Зої Коляди велика — 3,5 тисячі квадратних метрів прибудинкових територій разом з під’їздами та сквером. У її бригаді дев’ять людей — вісім жінок й один чоловік.

За словами Зої Миколаївни, начальник ЖЕКу щодня влаштовував «заспокійливі» сеанси працівникам, підтримував. Керівник навіть створив окремий чат для спілкування й підтримки своїх підлеглих.

«Зранку виходили на роботу, а як звучала повітряна тривога, спочатку ховалися в укриття. Проте швидко звикли й вже не бігли у підвал. Особливо, коли підмітали під’їзди з дев’ятого по перший поверх… Та й людей у сховищі було багато, вони там ночували», — пригадує сьогодні жінка.

Увесь березень її бригада щоденно наводила лад на своїй території, прибирали під’їзди. Пані Зоя каже, що люди тоді дуже душевно ставилися до усіх, хто прибирав вулиці під обстрілами…

«Взагалі у мене мешканці хороші, привітні, завжди вітаються, дякують. У той період у березні-квітні й сміття було мало, й людей не так багато. А зараз повернулися й кожний день у бригади вистачає роботи. На моїй дільниці живе багато молоді, чимало орендують квартири. Й мешканці будинків за охайністю дуже відрізняються між собою. Є будинок, де кожного дня потрібно прибирати, бо недопалки, сміття. А є й чисті», — пояснює Зоя Коляда.

Найбільш марудна робота, за словами Зої Миколаївни, вигрібати недопалки з газонів, з трави під балконами — туди їх постійно з вікон викидають мешканці. Але якщо кожен день виконувати цю роботу, то завжди буде чистенько, запевняє жінка.

Також двірники «за регламентом» двічі на тиждень миють під’їзди, навесні та восени миють вікна у під’їздах, протирають бильця.

Робочий день двірника триває з 7:00 до 15:00 у теплий період, а з 1 листопада — з 6:00 до 14:00 години. Взимку на світанку виходять «на сніг, на ожеледь».

Готуються двірники також і до зими. У двірницькій пані Зої бачимо мішки з піском, сіллю, лопати, шкребки.

«Зараз сіль подорожчала, а технічна — стала майже дефіцитом, тому робимо акцент на піску та його сумішах з сіллю», — пояснює Коляда.

«Від Зої Миколаївни я ніколи не чув відмови: і влітку, і взимку у неї порядок на двох дільницях. Мешканці дякують. Її бригада найкраща. Тому має „Подяки“ від мерів Києва, Кабінету міністрів за сумлінну роботу, якій віддала 26 років», — говорить начальник ЖЕД № 209 Леонід Лагановський.

Він наголосив, що робота двірників — важка фізична праця. Вони самі косять траву, вантажать великогабаритний непотріб, який складають мешканці біля сміттєвих баків.

«Важко було вантажити автопокришки, які назбирали з території в рамках екологічної кампанії з очищення столиці від шкідливої автогуми. У районі ми перші викопали всі покришки, навантажили п’ять великих причепів, а трактор їх ледве потягнув. Самі й вантажили…» — розповіла Зоя Коляда.

«Колись я працювала кранівницею, а потім прийшла на роботу у ЖЕД. Чесно скажу: потрібно було житло у столиці. Його надала мерія після багатьох років моєї праці двірником. Проте, знаєте, я ніколи не шкодувала, що змінила професію», — сказала на останок Зоя Коляда.

… Кияни не забувають дякувати своїм двірникам, проте часто-густо додають їм роботи, викидаючи непотріб не там де належить, не задумуючись, що хтось нелегкою щоденною працею має це ліквідовувати.

«Вечірній Київ» розповідав, як комунальники столиці готують столичне житлове господарство до зими.

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»