У столиці покажуть найкращий український фільм за версією кінокритиків

«Памфір» Дмитра Сухолиткого-Собчука став найкращим повнометражним ігровим фільмом Національної премії «Кіноколо», отримав нагороди за кращу режисуру, сценарій та як «Відкриття року».
Національна премія кінокритиків «Кіноколо» вже вп’яте відзначає досягнення українського кінематографа та діячів кіноіндустрії за останній рік від імені спільноти кінокритиків України. В попередні роки накращими фільмами року ставали «Стоп-Земля», «Атлантида», «Додому» і «Донбас».

Переможців визначає комітет премії, до якого входять 46 кінокритиків, кінознавців та кіножурналістів України. Вони таємно голосують у два підходи — спочатку в кожній номінації визначають короткий список з поданих фільмів, а потім — лауреатів.
Цього року тріумфатором «Кінокола» став дебютний повнометражний фільм «Памфір» Дмитра Сухолиткого-Собчука. До цього режисер зняв кілька коротких метрів. Зокрема, його «Штангіст» (2018) на «Кіноколі» здобув перемогу в категорії «Найкращий короткометражний ігровий фільм».
Стрічка отримала нагороди у п’яти з десяти номінацій — «Найкращий повнометражний ігровий фільм», «Найкращий режисер», «Відкриття року», «Найкращий сценарій» та «Найкращий актор» (Олександр Яцентюк, для якого це теж дебютна робота в повнометражному фільмі).
Світова прем’єра фільму «Памфір» відбулася у травні цього року на 75-му Каннському міжнародному кінофестивалі, у програмі Двотижневик режисера.
У стрічці йдеться про чоловіка Леоніда (він же Памфір), який повернувся додому, на Західну Україну, з заробітків. Його син підпалив молитовний дім, і, щоб відплатити за його провину, чоловік змушений повернутися до свого контрабандистського минулого. У картині також показаний традиційний обряд Маланка, який яскраво відзначають у цьому регіоні нашої країни.

«Історія в „Памфірі“ — це метафізика створення героя, людини, яка готова пожертвувати собою заради майбутнього покоління», — підкреслив режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук.
«Дмитро створив на екрані прекрасний у своїй монументальності світ. Автор намагається з’ясувати історичну, економічну та соціальну трагедію землі, яка є місцем дії цієї історії, — зазначив кінокритик Андрій Алфьоров. — Також присутня тема сім’ї, складні стосунки, трагічні внутрішні конфлікти, що притаманні ключовим українським творам».
У киян є можливість першими переглянути фільм на великому екрані — його показ відбудеться 25 жовтня у межах Київського тижня критики у кінотеатрі «Жовтень».

Найкращою акторкою визнали Оксану Черкашину, виконавицю головної ролі в «Клондайку» (це друга її статуетка, перше «Кіноколо» отримала за роль у фільмі «Погані дороги»).
Стрічка Марини Ер Горбач розповідає про молоде подружжя, яке чекає на дитину, у липні 2014-го на Донеччині. Неподалік їх місця проживання падає малазійський Боїнг. Картина стала претендентом від України на боротьбу за потрапляння в оскарівську номінацію «Найкращий міжнародний фільм».
«На екрані я не стереотипна сильна жінка, — зауважила Оксана Черкашина. — Моя героїня використовує стратегії захисту, ніжності, турботи. Цими жіночними стратегіями вона протиставляє або бореться з логікою війни і насилля, ситуацією, в яку вона потрапила. Саме тому „Клондайк“ — один з найцікавіших антивоєнних фільмів, які я бачила».
«Клондайк» також можна подивитися на Київському тижні критики, 24 жовтня. А 3 листопада стрічка виходить в український прокат.

У номінації «Найкращий короткометражний ігровий фільм» перемогла картина режисерки та сценаристки Наталії Ворожбит «Ти в порядку?» про травмовану війною українку, вимушену переселенку в Європі. Її знімали цього літа у Відні.
Для Наталії Ворожбит це дебютний короткий метр. Вона писала сценарії для фільмів «Кіборги» та «Дике поле», а як режисерка починала з повного метру «Погані дороги», знятого за її ж п’єсою.
«За 4 хвилини намагалася розказати важливу для мене історію, — поділилася Наталія Ворожбит. — Як і мільйони українських жінок, я опинилася вимушеною переселенкою. Рятувалася роботою. Змогла займатися своєю професією, освоювати короткий метр. Говорити про важливе, про те, що мене хвилювало найбільше в той момент. Ми можемо боротися за Україну будь-де, якщо маємо бажання і професію».

Найкращим документальним фільмом назвали «Нескінченність за Флоріаном» Олексія Радинського про легендарного київського архітектора Флоріана Юр’єва. Він є автором герба Києва у вигляді гілки каштана, а також архітектурного проєкту київської «Літаючої тарілки» на Либідській площі.
У фільмі показують протистояння між архітектором Флоріаном Юр’євим та посадовцями й забудовниками, що планували перетворити будівлю на вхідну групу торговельного центру Ocean Mall. Вже після цього, у жовтні 2020 року, будівля «Літаючої тарілки» отримала статус пам’ятки архітектури та монументального мистецтва.
Розповідається й про інші напрямки творчості митця: зокрема про його теорію «музики кольору» та синтезу мистецтв. 2011 року Флоріан Юр’єв після тривалої хвороби пішов з життя у віці 92 років.

Премію за «Найкращий анімаційний фільм» здобула картина «Ми, Європа» Марини Степанської та Анни Дудко. Це буктрейлер до поеми Лорана Годе «Ми Європа. Бенкет народів».
Поема Лорана Годе «Ми Європа. Бенкет народів» — історичний огляд попередніх століть на континенті. Текст намагається переосмислити та проаналізувати навіть страшні епізоди. Колонізм, війни, геноциди, екологічні катастрофи, експлуатація, диктатури, економічні кризи, революції. Історія європейського континенту кількох століть втілена у 80 секундах анімації.
«Мені сподобалася ідея зробити рекламу поеми. Це був виклик, і ми взялися за нього», — зазначила співрежисерка фільму Марина Степанська.
Нагороду За досягнення одержали кінознавці державного кіноархіву «Довженко-Центр» Станіслав Битюцкий, Альона Пензій, Олександр Телюк. У 2022 році вони провели цикл публічних кінопоказів рідкісних українських стрічок «Дивне, химерне, фантастичне».
Спеціальні відзнаки отримали литовський режисер Мантас Кведаравічюс (посмертно), якого наприкінці березня взяли в полон і вбили російські військові під час зйомок стрічки «Маріуполіс 2», та Дмитро «Орест» Козацький — захисник Маріуполя, який став співрежисером фільму «Останній день на Азовсталі» й автором легендарних світлин з «Азовсталі».
У столиці триває Київський тиждень критики: що подивитися.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»