Скільки українцю коштує померти

 Скільки українцю коштує померти

На жаль, люди смертні. Окрім болю за рідною людиною при втраті родича українці стикаються з безглуздою бюрократією та великими витратами. То скільки ж коштує померти пересічному українцю, вирішила порахувати журналіст «Вечірки».

Людина померла. Що робити? Спершу потрібно викликати невідкладну допомогу. Медики ж, приїхавши, повідомлять ритуальну службу та поліцію. Медичним працівникам і правоохоронцям сплачувати не потрібно. А от представник ритуальної служби прийде з прайсом. Є безсумнівні переваги співпраці з ритуальною службою: вони беруть на себе організацію поховання. Тобто родичам не доведеться, окрім бюрократичної волокити і збирання довідок у державних організаціях, іще шукати священика, чоловіків, які нестимуть труну, та замовляти автобус. Усі ці клопоти бере на себе організація, завдання родичів – лише оплатити надані послуги. Мінус – побори, які в нас є традиційним елементом української культури. Навіть якщо послуги оплачуються за прайсом приватної ритуальної агенції, їх ніхто не відміняє.

Звичайно, поховання, як і інші послуги, можуть бути за економ-варіантом, а можуть бути «з шиком». Але відштовхуватимемося від середньої вартості.

Винос та перевезення тіла померлого з дому до моргу – 570 грн.

Послуги моргу – 3375 грн.

Труна. Мінімальна вартість труни для поховання 800 грн. Красивіша обійдеться в 1200 – 1500 грн.

Автокатафалк. Транспорт, на якому повезуть покійника та поїдуть люди, котрі бажають попрощатися з померлим, може бути на 5, 18 та 30 місць. Від цього залежить його вартість. Так, мікроавтобус на 18 місць обійдеться в 1800 грн.

Такі дрібнички, як хрест на труну, похоронний набір, свічки та хустки коштуватимуть 200 грн.

Робота людей, які несуть труну, оцінюється в 1200 грн.

Священик. Якщо людина була хрещеною, то потрібно домовитись із священиком, який її відспіває на кладовищі. Вартість – 500 грн.

Договір. За підписання договору на ритуальні послуги візьмуть 30 грн додатково, а виїзд агента, який проконсультує щодо ритуальних послуг, коштуватиме 550 грн.

Могила. На кладовищі доведеться сплатити за копання могили. Вартість – 600 грн через касу. Проблема в тому, що не на всіх цвинтарях адміністрація має касовий апарат і бажання приймати оплату за цей вид послуг. Так, на Північному кладовищі (вважається міським цвинтарем, хоча розташоване у Броварському районі, с. Літки) адміністрація відправляє оплачувати послуги на Лісове кладовище або до РАГСу на вул. Бульварно-Кудрявську (Воровського), 47/14. Аргументують вони це тим, що в них немає касового апарата. Для тих, хто не знає: дістатись на Північне кладовище досить складно, адже від станції метро Лісова лише тричі на день ходить автобус (о 8.00, 9.00 та 11.00). Звідти останній автобус їде о 14.00. Тобто у другій половині дня дістатись до цього цвинтаря неможливо. Вартість квитка на автобус – 11 грн, пенсіонерам безкоштовно. Так, родичі, які мають лише два дні на підготовку до поховання, повинні відстояти кілометрові черги в поліклініці, щоб взяти довідку про смерть, обміняти її на свідоцтво про смерть у РАГСі, далі пред’явити її в адміністрацію кладовища і з оформленими за нею документами поїхати оплачувати послуги вже на Лісове кладовище. Інакше як знущанням таку систему не назвеш.

Вінки. Вартість одного вінка – від 200 грн (залежно від розміру).

Не дивлячись на те, сплачували родичі за офіційним прасом чи ні, їм потрібно одразу налаштуватись на те, що після поховання вишукається черга «жебракуючих»: від робітників, які несли труну, до водія катафалка, які проситимуть «на чай». Тому у разі небажання нагадувати всім «просящим» про те, що їхні послуги вже оплачені, потрібно запастись купюрами номіналом від 20 до 100 грн. Також потрібно одразу зрозуміти, що подякувавши комусь одному (наприклад, святому отцю), доведеться дякувати ще п’яти. Тому або усім, або – нікому.

Поминальний обід. Поховавши людину, потрібно її пом’янути. Вибір послуг тут досить великий. Можна замовити обід у спеціальному ритуальному кафе, можна домовитись про трапезу у звичайному кафе, а можна запросити додому жінок, які готують у таких випадках (є такі об’яви на дошках оголошень).

На думку автора цього матеріалу, найкращий варіант – все ж таки замовити обід у спеціальному поминальному кафе. Переваги цього варіанта – невелика вартість такого обіду, підходящий інтер’єр у темних кольорах та відсутність «веселих» сусідів по залу. Приблизний перелік меню: борщ, коливо, оселедець, асорті м’ясне, асорті з овочів, млинці з сиром, риба, голубці, гриби мариновані, котлети, м’ясні відбивні, картофель по-домашньому, хліб, узвар. Вартість такого обіду на 12 осіб – приблизно 2000 грн. Алкоголь у вартість не входить.

Перелік поминальних кафе:

вул. Попудренко, 20, тел.: 558-74-50;

вул. Червоноткацька,14, тел.: 360-68-85, (066)526-69-56; 

вул. А. Ахматової, 27/15, тел.: (099) 183-08-01;

вул. Верховинна, 46/12, тел.: (097) 109-80-48, (096) 741-22-89;

пер. Руслана Лужевського (Червоноармійський), 14, тел.: 228-12-11, (050) 410-03-03;

вул. Богомольця, 4, тел.: 256-20-44, (068) 121-59-04.

Таким чином, поховання за середньою категорією обійдеться у 12 тис. грн. Це без купівлі місця на кладовищі.

«Вечірка» нагадує, що родичі померлого пенсіонера мають право на допомогу на поховання (дві пенсії померлого). Для цього потрібно звернутись до Пенсійного фонду. Допомога на поховання у разі смерті безробітного виплачується особам, які здійснили поховання, у розмірі прожиткового мінімуму. Допомога на поховання застрахованої особи надається за рахунок коштів пенсійного фонду у розмірі 2200 гривень.