Як киянам економити електроенергію: поради експерта

Після масового обстрілу енергетичних об’єктів, українців закликали зменшити споживання. Інакше не уникнути довготермінових відключень.
З 10 жовтня Росія завдала близько 300 ударів по енергосистемі України. Значні пошкодження на ТЕС/ТЕЦ можуть призвести до масових відключень електроенергії.
Експерт програми «Енергетика» Українського інституту майбутнього, доктор економічних наук Андріан Прокіп в інтерв’ю «Вечірньому Києву» розповів про те, що може статися, якщо українці проігнорують заклик влади економити електроенергію.

ЧИ МОЖЕ УКРАЇНА ЗАЛИШИТИСЯ БЕЗ СВІТЛА
— Пане Андріане, чи може статися так, що внаслідок ворожих атак Україна залишиться без електропостачання?
— Сьогодні функціонування енергосистеми значною мірою залежить від нашої протиповітряної оборони. Тобто, настільки ефективно вона зможе відбивати удари росіян.
Країна-агресор переважно б’є по підстанціях системи передачі електроенергії та теплових електростанціях.
Говорячи про втрату генеруючих потужностей, не варто забувати, що у нас залишилася доступною частина атомної енергетики — Рівненська, Хмельницька та Південно-Українська АЕС.
Сподіваємось, що росіяни не будуть завдавати ударів по цих об’єктах, оскільки це загрожує катастрофою не тільки для України, а й для європейських держав.
Також у нас є гідроелектростанції. До того ж лініями електропередачі, якими йшов експорт електроенергії в ЄС, може здійснюватися й імпорт. Відповідно, це теж може відігравати певну роль у балансуванні потужностей.
Частину пошкоджень на ТЕС/ТЕЦ вдається ліквідувати оперативно, але деякі ремонти можуть затягнутися на місяці.
Навряд чи може статися так, що сьогодні країна зі світлом, а вже завтра — без. Але в умовах втрати потужностей дуже імовірні варіанти, що всіх нас проситимуть обмежити споживання електроенергії протягом тривалого часу.
— Що дає обмеження споживання електроенергії?
— Можливість збалансувати попит і пропозицію. Росія завдала ударів по потужному обладнанню, яке забезпечувало стійкість системи. Резервні схеми, які залучають енергетики, менш стійкі, можуть нести меншу потужність і вони можуть не витримати повного навантаження.
До того ж саме теплові електростанції відіграють важливу роль для балансування енергосистеми, і саме ці обʼєкти були піддані атакам з повітря.
Пік споживання електроенергії в Україні припадає на період 17–22 годин. Обмеження споживання у ці години дозволить оптимізувати навантаження на мережу та допоможе енергетикам швидше перейти від тимчасових схем підключення до постійних.
Інакше не уникнути відключень, як це відбувалося у середині 90-их років. Тому всім нам потрібно серйозно віднестися до зменшення енергоспоживання.
ПРО ЕКОНОМІЮ
— Як краще економити електроенергію? Адже навряд чи люди зможуть повністю відмовитися від використання побутових пристроїв…
— Треба «вирівняти» своє енергоспоживання протягом доби. Традиційно вночі використовують електроенергію менше. Тому у цей час краще вмикати посудомийні, сушильні та пральні машини.
З 7:00 до 9:00 ранку і з 17:00 до 20:00 треба обмежити увімкнення побутових приладів — пилососа, пральної машини, обігрівачів. Якщо є газ, то краще відмовитися від використання електрочайників.

Пошукайте у квартирі пристрої, які нібито не споживають електроенергію, але насправді це не так. Наприклад, телевізор чи «розумна» аудіосистема, у яких не витягли шнур з розетки, можуть постійно «їсти» невеликі обсяги енергії.
Взагалі не потрібно залишати електроприлади «у режимі сну». Адже сумарне енергоспоживання побутових електроприладів у такому режимі може досягати 350-400 кВт/год на рік.
У побуті бажано використовувати прилади з позначками «А» або «А+». Це допоможе заощадити до 30-50% електроенергії.
Доцільно також встановити так звані розумні розетки, які можуть вмикатися по команді зі смартфона. Це зможе оптимізувати роботу багатьох приладів, наприклад, бойлера.
— А як щодо холодильника?
— Варто переглянути режим роботи холодильника. Наприклад, протягом дня я виставляю температуру у своєму холодильнику на плюс 5 градусів, а вночі — перемикаю на плюс 1-2 градуси. Так, цей прилад споживає значно менше електроенергії.
І, звичайно, потрібно відмовитися від ламп розжарювання та замінити їх на енергоощадні.
Отож кожен з нас має уважно промоніторити роботу побутових пристроїв і змінити свій ритм життя. Чим швидше ми це зробимо, тим менша ймовірність відключень.
Це ж саме мають зробити і підприємства. Я вже спостерігав, що деякі великі торговельні мережі скорочують освітлення торгових залів. Треба, щоб економію електроенергії поставили собі за мету і невеликі підприємства.
КОМЕНТАР
Депутатка Київради Зоя Ярош, виходячи з власного досвіду, розповіла, як користуватися побутовими приладами, щоб економити електроенергію.

«Ворог не припиняє атак на об’єкти енергетичної інфраструктури столиці. Спроби завдати ще більшої шкоди енергетичній та тепловій мережам Києва та України будуть продовжуватися. Тому закликаю всіх мінімізувати використання електрики. Це такий саме вияв патріотизму зараз як і донат ЗСУ», — звертається до киян депутатка Київради.
Щоб економити, не обов’язково сидіти у темряві та відмовитися від використання побутових приладів. Просто потрібно розумно організувати свій побут.
Для цього необхідно дотримуватися простих правил:
Пральна машина. Не періть одну-дві речі. Накопичуйте та завантажуйте повний обсяг. Використовуйте економічний режим.
Спліт-системи (насамперед, кондиціонери) та обігрівачі. Якщо вам холодно — просто вдягніть ще одну кофту.
Бойлери. Витрачайте гарячу воду раціонально. Максимальна температура нагріву води має бути 50-55°С.
Електрочайники та кавоварки. Якщо у вас газова плита, час гріти воду та варити каву на плиті.
Мікрохвильові печі, духові шафи та електроплити. Мінімізуйте їх використання хоча б у періоди пікового навантаження.
Телевізор. Не треба тримати його увімкненим «на фоні». Читайте книжки. Зараз це ще більш актуально.
Побутові прилади, такі як праска. Не треба її вмикати та гріти заради прасування однієї речі.
На жаль, не всі мешканці столиці та області дотримаються закликів влади економити електроенергію. Через вже розпочалися відключення.
Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»