Коли страшно — вони поруч: як психологи ДСНС працюють під час атак на Київ

Психологи — невід’ємна частина служби ДСНС. Фото: ГУ ДСНС у м.Києві
Психологи — невід’ємна частина служби ДСНС. Фото: ГУ ДСНС у м.Києві

Лікарі душ — психологи-надзвичайники порадили, як поводитись в умовах війни.

Одні рятують людей фізично: розбирають завали, гасять пожежі, зрізають металеві паркани… А інші, психологи ДСНС, — завжди поруч, аби підтримати, вислухати, обійняти та заспокоїти.

Любов Кирнос, психолог ГУ ДСНС у м.Києві спілкується з киянкою після атаки дронів-камікадзе 17 жовтня 2022 року

Київ та інші міста України щоденно під атаками: ракети, дрони, інформація про смерті людей, втрата близьких. Все це травмує людей і нікуди не зникає безслідно.

Учора лронами-камікадзе атакували центр столиці. На фото — поруч з рятувальниками та пожежниками стоять мешканці будинку, який за кілька хвилин перетворився на купу каміння та поламаної арматури. І з-під бетонних плит витягали людей. Когось — живим, а когось — вже ні.

Біля тих, хто вийшов з цього пекла, одразу з’являлись люди з написом «Психолог» на куртці, брали за руку і починали говорити.

Любов Кірнос — очолює відділ психологічного забезпечення у ГУ ДСНС м.Києва.

На кількох світлинах вона — поруч з постраждалими киянами.

Фахівець говорить, що для того, аби у такій складній ситуації мати можливість допомагати іншим — треба вміти блокувати своє співчуття.

Якщо переживати такі ж емоції, які і людина, яку вивели з розбитого будинку — надавати допомогу буде неможливо, каже пані Кірнос.

«Згадайте інструктаж у літаку. Вам кажуть, що у разі позаштатної ситуації — випаде дві кисневі маски. Першу треба одразу надягти дорослій людині, а другу — дитині. Чому? Бо ви можете допомагати тільки тоді, коли ви у свідомості», — пояснює вона.

Коли відчай і на очах відбувається непоправне — психологи ДСНС поруч і міцно тримають за руку

Досвідчена фахівець, Любов Кірнос впевнена, що психологи потрібні всім сьогодні. І настійливо радить звертатись до спеціалістів.

«Ми не вибирали цю війну. Ворог не планує нас залишати живими й на нашій землі. Але ми не можемо поступитись правом на життя», — пояснює вона особливості життя в час війни, невизначеність та необхідність триматись у здоровому дусі.

Психологи поруч з рятувальниками біля врятованої жінки зі зруйнованого будинку по вулиці Жилянській

Вона радить також звернути увагу на інформаційну гігієну.

«Треба навчитись ділитись не емоціями, а інформацію. Коли ви ділитесь емоціями, та ще й такими болісними — ви заражаєте цим іншу людину. А вона — далі ще когось. Є такий досвід у психологів, що негативна інформація перестає бути „заразною“ на сьомій людині. Уявіть собі цей ланцюжок!» — розповіла «Вечірньому Києву» Любов Кірнос.

Після розмови, я подивилась на фото, які ДСНС виклала пізно уночі. На місцях вибухів залишились лише чергові, постраждалі — у лікарнях, а психологи готуються до нового дня. У них — особлива місія.

Коли страшно, коли відбирають найрідніших, коли втрачається віра у поняття «справедливість» — вони поруч і міцно тримають за руку.

Атака на Київ дронами-камікадзе: що зруйновано, хто загинув і як живе столиця.

Усі фото — ГУ ДСНС у м.Києві

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»