У київському ботсаду збирають кошти, щоб взимку обігріти оранжереї

В Україні готуються до складної зими. Росіяни, безславно відступаючи на фронтах, бездушно обстрілюють інфраструктуру у містах та селах. Держава змушена насамперед закривати потреби військових та допомагати ВПО та тим, хто в скруті. Тож на всі інші галузі скорочено фінансування. Особливо це відчутно там, де й досі не надто розкошували — у сфері науки та культури.

У Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка НАН України таке затягування пасків загрожує збереженню унікальних колекцій в оранжереях. Тож Ботсад разом із благодійним фондом Peli can live розпочинають проєкт «Тепло для оранжерей».

«Останні роки Ботанічний сад отримує близько 50-60% державного фінансування від реальної потреби. Нинішній рік став надзвичайно складним — навесні сад зачинили для відвідування через введення воєнного стану, і ми втратили основне джерело поповнення спецфонду з якого платили за опалення та комунальні послуги. Адже саме у квітні і травні, коли цвітуть бузок та магнолії, ми заробляємо кошти на зиму», — розповів «Вечірньому Києву» Анатолій Дорошенко, заступник директора ботанічного саду із загальних питань.

І якщо більшість потреб можна скоротити, то є те, від чого не можна відмовитися — необхідно підтримувати сталу температуру в оранжереях. Це потрібно для порятунку колекції рослин, яка, між іншим, визнана національним надбанням.

Оранжереї у Ботсаду опалюють котельні, які працюють на пелетах. Кожного сезону спалюють від восьмисот до тисячі тонн пелетів, залежно від того морозяна зима чи ні. Зараз вартість пелетів значно зросла — це чи не найнадійніше «пальне» в умовах війни. Якщо торік за тонну просили 7600 грн, то зараз понад 12 тисяч грн за одну тонну. Тож у ботсаду порахували, що їм необхідно щонайменше 10 мільйонів гривень.

Сума величезна тож вирішили звернутися по допомогу до перевіреної організації — благодійного фонду Peli can live Уже другий рік триває спільний проєкт «Вода для ботсаду», завдяки якому рятують від посухи дендрарій Рубцова. За допомогою волонтерів і коштом доброчинців вдалося провести систему поливу на ділянки садових жасминів, ясенів, карій, ялин, сосен та теплолюбних рослин.

«Про проблему із обігрівом теплиць я вперше почула першого березня цього року — подзвонила Ольга Петрівна Похильченко, старший науковий співробітник відділу Дендрології, яка також відповідає за роботу великої групи „Волонтери Ботсаду“ і попросила допомогти знайти швидко охочих нарубати дрова для котельні, адже виходити в публічний простір тоді не було можливим. Ми чудово розуміли, що є ризики для пересування людей. Нагадаю, у перші дні повномасштабної війни у Києві зупинився громадський транспорт, всюди стояли блокпости, була довга комендантська година, про те, щоб доставити пелети десь із області і не було мови», — пригадує Яна Боброва, співзасновниця та виконавча директорка Peli can live.

Проте вдалося організувати декількох чоловік, які прийшли у ботсад і допомогли рубати та зрізати сухостій. Саме він пішов на розпал і підтримання температури у теплицях. До цієї зими планують підготуватися ретельно і створити запас пелет на певний час та запас коштів. Тож дуже розраховують на добру волю усіх, кому небайдужа доля ботсаду.

«Збір коштів для оранжерей ми відкрили у четвер. Станом на кінець вчорашнього дня уже маємо 586 доброчинців, які переказали понад 190 тисяч гривень. У нас було декілька великих надходжень — по 10 тисяч гривень, проте основна маса донатів по 100, 200 та 500 гривень», — розповідає Яна Боброва. — Ми розмістили на сайті фонду в розділі — «Результати проєкту» звітність щодо зборів та видатків за посиланням.. Ми щиро вдячні кожному за підтримку! Сподіваємося, що опубліковані дата та час отримання коштів, дадуть можливість кожному доброчинцю впізнати свої внески».

Вона також зауважує, що зараз дуже важливо залучити до збору коштів для Ботсаду благодійників з-за кордону, особливо ботсади та садові товариства інших країн — які розуміють необхідність допомогти перезимувати унікальній київській колекції.

А зберігати є що — розміщена на 5000 м кв колекція тропічних та субтропічних рослин НБС, нараховує понад 4000 таксонів. Простіше кажучи — це унікальна колекція орхідей, азалій та інших мешканців субтропіків та тропіків, які дивують назвами та красою.

Провідний науковий співробітник відділу тропічних та субтропічних рослин ботсаду Людмила Буюн вказала на парадокс ситуації у якій зараз ботсад. Серед колекції тропічних рослин НБС є старовинні сорти азалії, які установа отримала у вигляді репарації після закінчення Другої світової війни від Німеччини.

«Це фото однієї із найрозкішніших орхідей — Brassolaeliocattleya, було зроблено у минулому році у вечірній час, коли я підкладала дрова у дров’яну пічку „Булер’ян“. Зараз я відчуваю цей дисонанс ще більше: як ця ніжна орхідея тремтить від холоду в оранжереї, так наша розкішна Україна топчеться навалою диких варварів, які не знають ні любові, ні поняття про честь та гідність, ні співчуття до слабших. Низький уклін всім, хто боронить Україну! Дякую всім, хто підтримує Ботанічний сад», — наголошує Людмила Буюн.

До речі, як запевнив Анатолій Дорошенко, у ботсаду готуються до традиційного квітування азалій у лютому-березні і чекатимуть киян у оранжереї, де росте ця колекція. Кожен із нас може долучитися до того, аби ці та інші квіти добре перезимували. Кожна гривня — важлива. Допомогти можна тут.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»