«Чорна мітка» держслужбовцю та нові антикорупційні інструменти

Здається, у боротьбі з нечесними і нечистими на руку чиновниками вже використали всі методи – від гнівного громадського осуду до суворої кримінальної відповідальності, а з них, як з гуся вода. Як брехали, так і брешуть, як крали, так і крадуть. Навіть ще в більших масштабах. Нарешті «панацею» від цієї хронічної чиновницької «хвороби» таки знайшли. 15 березня парламент прийняв закон, яким передбачається обов'язкове електронне декларування чиновників, а також кримінальна відповідальність за подання недостовірних даних про доходи. І з 15 серпня нинішнього року електронне декларування стає обов’язковим для чиновників України, і внесені ними дані будуть перевірятися спеціально створеним Національним агентством з питань запобігання корупції. Згідно з прийнятим законом, кримінальна відповідальність передбачається у разі, якщо відомості про доходи відрізняються від достовірних на суму понад 250 розмірів мінімальної зарплати. Щоправда у нинішньому році такі декларації мають заповнити лише державні службовці, які займають відповідальні та особливо відповідальні посади. За підрахунками експертів, таких в Україні налічується приблизно 30 тисяч осіб. 

А з наступного року фінансові і матеріальні данні всіх чиновників, суддів, прокурорів та поліцейських мають бути в загальному реєстрі. Новий закон встановлює жорстку кримінальну, відповідальність за завідомо недостовірну інформацію щодо декларування майна службових осіб. Якщо розбіжність між реальними та поданими даними складатиме від 100 до 250 розмірів мінімальної заробітної плати (з 1 травня – від 145 тис. грн. до 362,5 тис. грн.), то на службову особу накладається штраф від 1 до 2,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (689 тисяч – 1,722 мільйона). Якщо ж якість життя службової особи перевищує більше 250 розмірів мінімальної заробітної плати, то держава в праві покарати її штрафом від 2,5 до 3 тис. неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 1,722 млн. грн. до 2,067 млн. грн.) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин чи позбавленням волі на строк до 2 років. При цьому, якщо протягом 7 діб із моменту подання декларації у чиновника таки прокинулась совість, до нього повернулась пам`ять або він дійсно допусти помилку і хоче її виправити, то  може відізвати попередню та подати нову декларацію без будь-яких санкцій.

На перший погляд, такі жорсткі заходи мають таки вплинути на корупціонерів і їх стане менше. Але це – тільки на перший погляд. Оскільки, як повідомив журналістам на прес-конференції голова громадської організації «Антикорупційне бюро України» Руслан Пікашев, група депутатів звернулася до Конституційного Суду України щодо закону «Про протидію корупції».

– Доки це питання буде розглянуте, а це займе кілька місяців, електронні петиції не вводитимуть. Та й яким буде рішення КС, можна передбачити вже зараз. Тому, напевне, чиновники й надалі зможуть подавати фіктивні декларації, – резюмував пан Пікашев. – Тож ми організовуємо акцію «Чорна мітка». Її суть у тому, що кожен, хто зареєструється на нашому сайті, може висловити свою недовіру держслужбовцю будь-якого рангу та посади. Після того, як на конкретну особу буде зібрано певну кількість таких «чорних міток», ми розпочнемо незалежне журналістське розслідування, а наш юридичний відділ оприлюднить їх на нашому Інтернет каналі в студії і передасть справу до Генеральної прокуратури України, Національного антикорупційного бюро, Національного Агентства з питань запобігання корупції та Міністерства внутрішніх справ. Таким чином ми спільними зусиллями зможемо виводити чиновників на чисту воду. 

Ще одним із ефективних інструментів боротьби з корупціонерами є поліграф або, по-народному, детектор брехні. Як розповів «Вечірці» учасник прес-конференції голова Всеукраїнської асоціації поліграфологів Володимир Медвідь, вони звернулися до політиків і чиновників з пропозицією публічно пройти поліграф і таким чином засвідчити свою чесність і відповідність декларації способу їх життя. Більшість політиків на телекамери виявили готовність зробити це, як, наприклад, Олег Ляшко, але так цього і не зробив. А одіозний борець із наркозлочинністю Ілля Кива заявив: «Я готовий пройти поліграф, але чи поліграф пройде мене» і також зігнорував пропозицією. Пан Медвідь заявив, що вони мають 22 представництва в Україні і могли б протестувати чиновника будь-якого рівня в регіоні, проте бажаючих поки що не знайшлося. А закону, який би зобов`язував їх це робити також немає. Тому декларація - практично єдине підтвердження рівня життя держслужбовців високого рангу, але часто вона є «кривим дзеркалом», яке викривляє реальні статки чиновників. Дієвого ж механізму впливу громадськості на казнокрадів і хабарників практично не існує. Поки що єдиний спосіб спонукати їх жити чесно це широке оприлюднення порівнянь відомостей, внесених до декларацій, і реального стану їх життя. Тож громадськість через свої антикорупційні організації має активно проводити таку роботу, вважає пан Медвідь.

Нагадаємо, що сайт "Вечірки" проводить опитування щодо необхідності корупційних розслідувань у Києві.