Музика проти війни: як творча фінська родина допомагає Україні

Цього разу за ініціативи фінської родини українського походження — Далії, Лукаса та Юстаса Стасевських придбали авто Mitsubishi з необхідними речами (спальники, ліхтарі, прилади нічного бачення) та передали 113-й бригаді ТРО, що звільняли Ізюм.

Крім того, Далія Стасевська, яка є диригентом оркестру міста Лахті, звернулася до мешканців із закликом напередодні зими зігріти теплом українських воїнів. За тиждень фіни нав’язали 20 тисяч шкарпеток. Теплі шкарпетки для фінів є своєрідним оберегом. Їх в’язали на фронт своїм бійцям ще під час війни з російськими окупантами 1939 року. Всі шкарпетки передані ЗСУ.

Лукас Стасевський, відомий по попереднім публікаціям «Вечірнього Києва» та проєкту ТО «Slavuta» «Відлуння руйнації», що поєднує мистецькі заходи, гуманітарну допомогу цивільним та ЗСУ, сприяє інфраструктурному відновленню регіонів.

Протягом 8 місяців музикант та кінорежисер Лукас подорожує Україною та знімає документальний фільм про самоідентифікацію українців під час війни. Лукас грає на зруйнованих територіях в рамках проєкту.
Тим самим він привертає увагу міжнародної спільноти до війни в Україні. Цього разу музикант відвідав село Бишів Фастівського району Київської області.

Невеличке село зазнало значних зруйнувань ще з початку березня. Третього та сьомого березня село обстріляли рашисти. Авіаційна бомба 500 кг знищила Будинок культури, зруйнувала дитячий садочок. Вибухова хвиля знищила вікна у загальній школі, де вчилися 480 дітей, ремонт триває й досі, а діти поки вчаться дистанційно. Дитячий садочок у жахливому стані, його потрібно демонтувати та будувати новий.

За словами голови Бишівської сільської ради Івана Розная, в селі не залишилося жодного цілого адміністративного приміщення, пошкоджено 15 будинків, аптека, кафе, магазини тощо.

Скоро зима, а багато людей залишилися без домівок. Іван Рознай із керівником благодійного фонду «Омріяна країна» Олексієм Толкачовим обговорили можливості щодо встановлення модульного житла на сільських територіях.

Гордість села — Будинок культури постраждав двічі. Залишки будівлі можна побачити на фото Бориса Корпусенка. А колись на першому поверсі Бишівського будинку культури розташовувався зал на 250 місць, сцена з кулісами та обрядова зала для молодят. На другому поверху працювала бібліотека з читацькою залою, де діти займалися музикою та народною творчістю.

Пройшло 7 місяців з днів трагедії. Будівлю, що зруйнована ракетами та бомбами за лічені секунди, відновити не вдалося. Якщо кошти на школу та дитячий садок змогли дістати, то на відновлення будинку культури — ні. Так і зіяє величезна діра у стіні будівлі, з якої виглядає читацький стіл із книжками. Діти ходять займатися творчістю, то в місцеву амбулаторію, то у невідремонтовану школу.

Сподіваємося, що музичний перформанс фінського віолончеліста українського походження Лукаса Стасевського приверне увагу до трагедії села та допоможе селянам знайти кошти на відновлення Бишівського будинку культури. Діти знову зможуть читати улюблені книжки у бібліотеці, співати улюблені пісні та займатися творчістю.

Вікторія Бабич-Вепрєва, Борис КОРПУСЕНКО, «Вечірній Київ»